Новомишастовська
НОВОМИША́СТОВСЬКА — станиця у Красноармійському районі Краснодарського краю РФ. Знаходиться за 28 км від м. Краснодар, 40 км від райцентру — станиці Полтавської. Площа 234 км2. Є адм. центром сільс. поселення, до якого входять станиця Н. (станом на 2010 мешкало 10 032 особи) та х. Прикубанський (500). Засн. 1794 козаками Мишастов. куреня Чорномор. козац. війська, переселеного на Кубань, як курінне поселення на Чорномор. кордон. лінії. Але місце виявилося незручним через постійні напади черкесів, тому 1810 з дозволу новорос. генерал-губернатора Е. де Рішельє козаки переселилися на р. Кочети. На старому місці залишилася поштова станція Мишастовська, що складалася із 3-х хат, оточених земляним валом. 1823 побл. неї засн. нове курінне поселення (частина козаків повернулася на старе місце, прибули також козаки з Полтав. губ., зарах. до складу Чорномор. козац. війська), яке 1827 отримало назву Новомишастовського. Наприкінці 1820-х рр. у Новомишастов. курінне поселення переселено також 10 сімей з Корєнов., 15 — з Платніров., 10 — з Дядьків., 10 — з Поповичів., 6 — з Новотитаров., 6 — з Новоджерелієв., 2 — з Старомишастов. курін. поселень. На поч. 1829 тут було 325 дворів, наприкінці того ж року переїхало ще 7 сімей з Ольгин. і 80 — з Катеринин. курін. поселень. Через рік після заснування освячено тимчас. церк. будинок, згодом зведено дерев’яну церкву архангела Гавриїла з боковим вівтарем святителя Митрофана (згоріла 1871). Від 1842 — станиця Таман. округу Чорноморії. У 1-й пол. 19 ст. створ. вірмен. і євр. торг. товариства. Від 1860 — у складі Кубан. обл. і Кубан. козац. війська. Від 1870 належала до Темрюц., від 1876 — Катеринодар. пов.; від 1888 — Темрюц., від 1910 — Таман. відділу Кубан. обл. 1861 у Н. було 843 двори (5550 осіб), 1889 — 1151 двір (7866 осіб). 1880 діяло 42 вітряних і водяних млини, 4 кузні, 6 торг. лавок, 18 пасік. Щорічно в околицях Н. проводили весняні та осінні ярмарки. Юрт станиці (громад. земел. наділ) складав 36 039 дес. 1865 відкрито першу школу, для якої у 1880-х рр. збудовано нове приміщення, згодом запрацювало ще декілька шкіл. 1886 зведено нову дерев’яну церкву архангела Гавриїла (знищена у рад. часи, нині триває відбудова). Під час 1-ї світової війни місц. пластунів (піших козаків-розвідників) направили на Кавказ. фронт. 1920 встановлено рад. владу, 1931 організовано перший колгосп. Від 1937 — у складі Краснодар. краю. З Н. пов’язані життя та діяльність Героїв Рад. Союзу Г. Лойка, П. Крупського, М. Пархоменка.
Рекомендована література
- Михайлов Н. Т. Ставропольская губерния и Кубанская область: (Обзор городов, сел, станиц и хуторов): Справоч. по Ставроп. епархии. Екатеринодар, 1910;
- Азаренкова А. С., Бондарь И. Ю., Вертышева Н. С. Основные административно-территориальные преобразования на Кубани (1793–1985 гг.). Краснодар, 1986.
Завантажити статтю
