Новооріхівка
Визначення і загальна характеристика
НОВООРІ́ХІВКА (до середини 20 ст. — Селище Оріхівського цукрозаводу) — село (до 2007 — селище) Миргородського (до 2020 — Лубенського) району Полтавської області. Наприкінці 2019 Новооріхів. сільс. раду (підпорядк. села Величківка та Ромодан) зараховано до Ромоданів. селищ. об’єднаної територіал. громади. Н. знаходиться за 124 км від Полтави, 40 км від м. Лубни, 29 км від м. Миргород, 24 км від м. Хорол, 9 км від смт Ромодан і 1,5 км від с. Оріхівка (нині Лубен. громади Лубен. р-ну). За переписом насел. 2001, проживали 1654 особи; переважно українці. Є залізнич. зупин. пункт 185-й кілометр. Історія насел. пункту, що у серед. 20 ст. отримало сучасну назву та до 2007 мало статус с-ща, розпочинається 1909 водночас зі спорудженням Оріхів. цукр. заводу, що працював до 2011. Засновником і власником у дорев. час цукроварні був письменник, громад.-культур. діяч В. Леонтович (2004 на старій будівлі підприємства відкрито мемор. дошку). Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. До 1925 — у складі Полтав. губ.; до 1925 — Лубен. пов.; 1923–30 — Лубен. округи; 1932–37 — Харків., від 1937 — Полтав. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від серед. вересня 1941 до серед. вересня 1943 — під нім. окупацією. Тривалий час Н. входила до Лубен. р-ну та належала до Оріхів. сільс. ради. 1986 утвор. Новооріхів. сільс. раду, а 2020 Н. увійшла до Миргород. р-ну. За Всесоюз. переписом насел. 1989, мешкали 1790 осіб. У Н. — ліцей ім. О. Лелеченка (ліквідатор аварії на ЧАЕС, Герой України, який тут народився), дитсадок; Будинок культури, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. 2010 з ініціативи Г. Васильченка засн. вокал. ансамбль «Дивосвіт», що згодом став народним, а нині ним керує К. Насонова. Діє Іоанно-Богослов. православна парафія.