БИ́ШКИ  — село Козівського ра­йону Тернопільської області, столиця Головного Проводу ОУН 1944–45. Роз­таш. за 12 км на Пн. Зх. від райцентру. Ймовірна дата заснува­н­ня — 1450, документально вперше згадується 1626 серед зруйнованих татарами сіл Бережан. пов. Терноп. воєводства. У 2-й пол. 17 ст. ця територія була зайнята під госп. землі (т. зв. сіножаті), з часом заселена. 1910 у Б. засн. читальню «Просвіти», діяло товариство «Січ». З поч. 1-ї світової війни лави УСС та УГА поповнили 66 жит. села. У між­воєн. період тут від­новили діяльність товариство «Луг», Пласт, Союз українок. Від 1929 у Б. діяла нелегальна Укр. військ. організація (згодом ОУН), до лав якої з поч. 1930-х рр. вступила більшість молоді села, майже від­крито велася нац.-патріот. діяльність, оскільки Б. складалися суто з укр. населе­н­ня. Після 1939 у Б., як і загалом у Зх. Україні, рад. влада почала активну діяльність з виявле­н­ня учасників укр. під­пільного руху. Більшість Проводу пере­бувала тоді у Б. і довколишніх селах, тому влітку 1940 на нараді ОУН вирішено пере­правити частину під­пільників за кордон, однак просува­н­ня на Зх. від­бувалося з по­стійними сутичками з НКВС і частинами рад. армії, втратами живої сили, тому значній кількості чл. ОУН довелося повернутися назад. З поч. 2-ї світової війни та втратою надії від­новити укр. незалежну державу лави ОУН і УПА швидко поповнювалися. 9 травня 1944 фашисти оточили села Б., Ценів, Потік і за­пропонували чоловікам віком від 17 до 35 р. вступити до дивізії «Галичина» (у Б. зі­брано понад 100 осіб, що за­вдало від­чутної втрати під­пільному руху в околицях). Після 1 місяця на­вчань дивізію дис­локовано в Нормандії для протидії англо-амер. військам. Після приходу рад. військ у Зх. Україну в листопаді 1944 від­булася перша пленарна нарада Проводу ОУН, де обговорено нові форми та методи боротьби, про­аналізовано політ. становище в світі та Україні, а також створ. Укр. гол. визв. раду. У звʼязку з планованим від­ʼ­їздом Д. Маївського за кордон усі справи ідеолого-політ. реферантури пере­дано Я. Буселу (Київському). Голова Бюро Проводу ОУН Р. Шухевич, нач. Ген. військ. штабу УПА Д. Грицай і референт Проводу Я. Бусел ві­ді­йшли в околиці сіл Б., Потік і Конюхи. Місцем пере­бува­н­ня реферантури Я. Бусела стало село Б., звідки був найзручніший звʼязок з Р. Шухевичем, референтами Проводу, Краями та багатьма осередками. Криївки були влаштовані при­близно в 17-ти по­двірʼях. Я. Бусел і Г. Ґоляш (від­повід­ав за кон­спірацію) роз­містилися у близькій до лісу господі О. Лихолата, пере­ховувалися в під­валі, у разі небезпеки — між двома спеціально змурованими стінами в хаті. Часом криївки були місцем зу­стрічі пров. діячів ОУН. У лісах, що тягнулися побл. Б. на Пн., дис­локувався тоді курінь УПА, який діяв у Бережан., Пере­мишлян., Рогатин. та Під­гаєц. р-нах. На­прикінці 1944 НКВС провів велику пʼятиден­ну облаву в селах Б. і Олесине, у боях було вбито 42 пов­станці. Улітку 1945 у Б. агентами НКВС вбито Я. Бусела. Облави тривали після закінче­н­ня війни ще бл. 6-ти р. 22 серпня 1999 у Б. від­крито Музей нац.-визв. боротьби ОУН–УПА ім. Я. Бусела.