КО́ВАЧ Антон Михайлович (01. 01. 1962, с. Чумальове Тячівського р-ну Закарпатської обл.) — живописець, графік. Заслужений художник України (2015). Премія ім. Й. Бокшая та А. Ерделі (2003). Член НСХУ (1999). На­вчався в Ужгородському училищі прикладного мистецтва (викл. М. Михайлюк), закінчив Львівський ін­ститут прикладного та декоративного мистецтва (1986; викл. П. Сидоренко, В. Черкасов). Працює в Ужгороді: від 1988 — у «Художфонді»; від 1990 — викладач кафедри живопису та дизайну коледжу мистецтв. Учасник обласних, всеукраїнських, зарубіжних художніх ви­ставок від 1993. Персональні — в Ужгороді (1994, 2004, 2012), Слупську, Кошаліні, Білому Борі (усі — Польща, 1994), Штут­тґарті (Німеч­чина, 1997), Києві (1997, 2008, 2010), Рівному, Херсоні (обидві — 1997), Еґері (Угорщина, 1997–98), Празі (1998), Ніредьгазі (Угорщина, 2008), Львові (2011). Основні галузі — станковий і монументальний живопис, книжкова графіка. Створює порт­рети, натюрморти, пейзажі. У роз­писах по­єд­нує традиції монументального малярства Закарпа­т­тя з елементами східного іконописного живопису. Для творчості К. притаман­ні лінеарні пробіли та від­тіне­н­ня, кольорові контрасти, ясність композиції, послідовність тональних ритмів. Окремі роботи зберігаються у Закарпатському художньому музех (Ужгород), Національному музеї у Львові, Київському музеї російського мистецтва, Художньому музеї міста Свидник (Словач­чина). Брав участь у ре­ставрації роз­писів храму Успі­н­ня Пресвятої Богородиці (с. Білки Іршавського р-ну Закарпатьської обл.). Автор-упорядник альбому «Адальберт Ерделі» (Уж., 2007).