Михайлюк Михайло Миколайович
МИХАЙЛЮ́К Михайло Миколайович (14. 04. 1944, с. Пашутинці Красилів. р-ну Кам’янець-Поділ., нині Хмельн. обл.) — скульптор. Заслужений художник України (2017). Обл. премія у галузі скульптури ім. Й. Бокшая та А. Ерделі (1996). Член НСХУ (1983). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1978; викл. Д. Крва- вич, Л. Лесюк, Е. Мисько). Викл. Ужгород. училища прикладного та декоративного мистецтва (1980–90-і рр.). Учасник всеукр., міжнародних художніх виставок від 1970. Персон. — в Ужгороді (1979–80, 1983, 2001). Основні галузі — станк. і монум. скульптура. Творчість М. вирізняється глибоким психологізмом портретів, узагальненістю форм. Скульптури сповнені оптимізму, любові до життя. Деякі роботи зберігаються у Закарп. ХМ, Закарп., Хмельн. та Ярмолинец. (Хмельн. обл.) краєзн. музеях.
Додаткові відомості
- Основні твори
- портрети — «Скульптор С. Коньонков» (1976), «Козацький полковник Д. Нечай» (1979), «Художник Ф. Манайло» (1982), «А. Коцка» (1987), «Христос» (1993), «Єпископ І. Маргітич» (2006); композиції — «Материнство» (1979), «Земля» (1987), «Весна» (1989), «Скіфський торс» (1996), «Таємниця» (1997); мемор. дошки — для музею А. Коцки (1990), в’язням Ковнера (1991), А. Штеану (1992), В. Сливці (2005); пам’ятники — Т. Шевченку (1999), А. Волошину (2003; усі — в Ужгороді).
Рекомендована література
- Михайлюк Михайло Миколайович. Молитва душі: Альбом. Мукачево, 2003;
- Художники Закарпаття: До 75-річчя Закарпатської організації НСХУ. Уж., 2021.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
