Новосельський Марко Абрамович
Визначення і загальна характеристика
НОВОСЕ́ЛЬСЬКИЙ Марко Абрамович (1900, м. Лубни, нині Полтав. обл. — 28. 05. 1938, Харків) — скульптор. Навч. у Миргород. худож. школі (нині Полтав. обл.), закін. Харків. худож. інститут (1921). У 1924–25 перебував у твор. відрядженні в Римі, де стажувався в Дж. Ардіні. Від 1925 мешкав у Харкові, працював у Всекохудожнику (Всерос. спілка кооп. т-в працівників образотвор. мистецтва, від 1928), викладав у худож. технікумі. Його роботам притаманні реаліст. манера та глибоке психол. розроблення образу. У 1920-х рр. створив скульптурні портрети письменника О. Копиленка, вченого Дж. Бруно (обидва — 1927), актриси М. Синельникової, художника-плакатиста М. Мошалова, скульптуру «Обличчя Жовтня» та ін. (жодна робота не збереглася). Автор низки погрудь, зокрема В. Блакитного (1927, встановлено в Харкові 1931, під час 2-ї світової війни знищено), А. Тесленка (1933, м. Лохвиця Полтав. обл.), а також пам’ятника М. Коцюбинському в Харкові (1929; під час 2-ї світової війни знищено). Брав участь у конкурсах на спорудження пам’ятників Артему в Бахмуті (нині Донец. обл., 1921), Т. Шевченку в Харкові (1929) та на його могилі в Каневі (нині Черкас. обл., 1933). Учасник 1-ї Всеукр. (1927) та 2-ї пересув. (1929) худож. виставок Асоц. художників Червоної України, 2-ї Всеукр. худож. виставки Наркомосу УСРР (1929). Заарешт. 9 квітня 1938 за звинуваченням у приналежності до антирад. терорист. сіоніст.-шпигун. організації, засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1957.
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
