Новочеркаськ

Визначення і загальна характеристика

НОВОЧЕРКА́СЬК  — місто обласного значення Ростовської області РФ. Знаходиться у місці злиття р. Аксай (правий рукав Дону) із притокою Тузлов, за 25 км від обл. центру. Насел. 167 355 осіб (2019), переважно росіяни. Площа 135 км². Засн. 1805 як адм. центр Землі Війська Донського (від 1870 — Область Війська Донського) військ. отаманом М. Платовим під назвою Новий Черкаськ. Перенесення столиці з м. Черкаськ (нині станиця Старочеркаська Ростов. обл.) до Н. зумовлено низкою причин, гол. серед яких — майже щорічне тривале затоплення Черкаська водами Дону внаслідок весняної повені. У 1-й пол. 19 ст. місто розбудовували переважно як військ. центр (адм. приміщення, готелі, будинки для генералів і дворян тощо), у 1850-х рр. з’явилися перші невеликі пром. підприємства. 1856 проживало 17,9, 1897 — 52 тис. осіб. 1863 зведено Отаман. палац, де у різний час зупинялися рос. імператори Олександр II, Олександр III, Микола II. 1884 до Н. на 3 р. був засланий І. Карпенко-Карий. Тут він написав свою першу драму «Чабан» («Бурлака»), трагедію «Наймичка» та ін. твори. 1892 відкрито першу публічну бібліотеку на Дону. 1907–13 у місті діяло товариство «Просвіта», 1917–19 — «Нова громада». У червні 1917 козаки обрали отаманом Війська Донського генерала О. Каледіна. Після більшов. перевороту 1917 Н. став одним із центрів Білого руху. Згодом генерали Л. Корнілов і М. Алексєєв сформували тут Добровольчу армію для боротьби з більшовиками. 10 травня 1918 у Н. проголошено створення республіки під назвою «Всевелике Військо Донське». Згідно з договором із Українською Державою від 8 серпня 1918 укр. насел. Дону дістало «всі права щодо своєї мови, школи, культури, як і всі інші громадяни, а політичні права дістає такі, які прислуговують тим громадянам, які належать до козацького стану». У Н. відкрито укр. консульство, яке очолив В. Міщенко. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася, у січні 1920 встановлено рад., а Н. втратив статус столиці донських козаків. За переписом 1926, у Н. проживало 62 тис. осіб, з них 7,5 тис. — українці (12 % насел.). Від 1937 — у складі Ростов. обл. Восени 1942 в окупов. нім. військами Н. проведено козац. круг (раду), на якому обрано штаб Війська Донського. Тоді ж розпочато формування козац. частин, що воювали у складі вермахту. В лютому 1943 Н. визволений рад. військами. 1944–63 — райцентр. 1–2 червня 1962 у місті відбувся страйк робітників гол. підприємств міста, спричинений підвищенням норм виробітку та цін на осн. продукти харчування. У ході його придушення із використанням військ. частин і танків вбито 26 осіб, згодом ще 7 учасників засудж. до розстрілу, а 105 — до 10–15 р. ув’яз­нення. Нині Н. є одним із найбільших пром. центрів Ростов. обл. — у місті діє Новочеркас. електровозобуд. завод. У Н. налічується бл. 200 пам’яток історії та архітектури, серед музеїв — Отаман. палац, Музей історії Донського козацтва.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю