Ногін Панас
Визначення і загальна характеристика
НО́ГІН Панас (справж. — Петро Семенович; 28. 04. 1913, с. Осокорівка, нині Берислав. р-ну Херсон. обл. — 07. 02. 1976, м. Кривий Ріг Дніпроп. обл.) — письменник, журналіст. Член СПУ (1964). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Дитинство і юність Н. пройшли в Кривому Розі. Тут він закін. учител. інститут (1940). Учителював. Після війни працював кріпильником, гірн. майстром на шахті, кор. багатотиражки рудоуправління ім. Ф. Дзержинського та криворіз. г. «Червоний гірник», де опублікував чимало своїх нарисів на істор. теми, замальовок, гуморесок, віршів. Один із засн. місц. літ. об’єдн. «Рудана». Дебютував 1931 повістю «Амба» в криворіз. літ. ж. «Кривбас», був чл. редколегії цього часопису. 1933 у дніпроп. ж. «Зоря» надрук. його повість «Кабель», після чого автора прийнято до Спілки пролетар. письменників. Окремими вид. вийшли повісті «Добре, синку» (1960), «Зелений змій» (1962), «Авторитет» (1963; усі — Київ), роман «Бунтівне підземелля» (Дн., 1966; рос. перекл. — Москва, 1974; продовження до нього — роман «Крицевий меридіан», не закін.). Деякі новели й оповідання Н. вміщено в колект. зб. «Зорі на копрах» (Дн., 1956) та «На землі, на рідній» (Кривий Ріг, 2000). Герої творів Н. — шахтарі, чиї характери проявляються у склад. ситуаціях.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
