Нозоареал
НОЗОАРЕА́Л (від грец. νόσος — хвороба і ареал) — територія поширення певної хвороби або групи хвороб. Н. — найважливіше поняття нозогеографії. Термін «ареал хвороби» запропонував Є. Павловський (1944), «нозоареал» — рос. учений О. Шошин (1962). Поняття Н. застосовують насамперед до інфекц. та інвазій. захворювань. За величиною розрізняють Н. глобал., що охоплюють майже всю тер. земної кулі (напр., Н. кору, грипу); зонал., що приурочені до певного геогр. поясу (Н. фрамбезії приурочений до тропіч. поясу); регіонал. та локал., поширені лише у невеликих областях (Н. сонної хвороби в тропіч. Африці). За формою розрізняють Н. суціл. (напр., Н. дизентерії), розірвані (Н. жовтої лихоманки в Африці і Пд. Америці), стрічкові (Н. опісторхозу), що приурочені зазвичай до долин річок. Н. — істор. категорія; його межі можуть розширюватися (прогресуючий Н.) або звужуватися (регресуючий Н.). У разі швидкої зміни процесу розширення і звуження меж утворюється пульсуючий Н. Розміри й обриси Н. визначаються природно-екон. й екол. передумовами, а також особливостями механізму передавання збудника хвороби. Вивчення Н. — одне з осн. завдань медичної географії, для цього використовують епідеміол. та геогр., зокрема картогр., методи. Вагомий внесок у розвиток картографування Н. в Україні зробили В. Барановський, В. Гуцуляк, Я. Жупанський, В. Шевченко та ін.
Рекомендована література
- Барановський В. А., Пироженко К. Г., Шевченко В. О. Медико-географічний атлас України. К., 1995. Вип. 1;
- Гуцуляк В. М. Медична географія (екологічний аспект). Чц., 1997;
- Корнус О. Г., Корнус А. О., Шищук В. Д. Територіально-нозологічна структура захворюваності населення Сумської області. С., 2015.
Завантажити статтю
