Нокардіоз

НОКАРДІО́З  — сапронозна інфекційна хвороба, спричинена аеробними актиноміцетами з роду Nocardia. Ці бактерії поширені у ґрунті, орган. субстратах і воді. Зараження людей можливе при вдиханні ґрунтового пилу, травмат. інокуляції збудника у шкіру з контамінов. ґрунтом та аліментар. шляхом за наявності ушкоджень слиз. оболонки шлунка або кишечника. Найчастіше хворіють особи з імунодефіцит. станами (ВІЛ-інфекція, тривала імуносупресивна терапія, тяжкі хронічні захворювання тощо). За клін. проявами розрізняють первин. і вторин. Н. Первин. Н. поділяють на леген., шкірну та генералізов. форми. Леген. форма супроводжується наростаючою слабкістю, потінням, гарячкою, кашлем із гній. мокротою з прожилками крові. При рентґенол. дослідж. легень виявляють вогнища запалення, що можуть зливатися, далі відбувається розпад леген. тканини з утворенням порожнин. Патол. процес може перейти на плевру, перикард, середостіння. Шкірна форма зазвичай виникає на стопах, де з’явля­ються інфільтрати, виразки та нориці. Для генералізов. форми характерна дисемінація збудника з появою числен. абсцесів у різних органах (головний мозок, печінка, селезінка, підшлунк. залоза, нирки). Фактично розвивається тяжкий сепсис із летал. кінцем. Вторин. Н. зазвичай нашаровується на хронічні захворювання легень — каверноз. туберкульоз, бронхоектази, абсцеси ін. етіології. При цьому заг. стан хворого різко погіршується і розвивається сепсис. Діагностика Н. можлива за допомогою мікроскопії клін. матеріалу (мокротиння, промивні води бронхів, аспірат абсцесів, біоптат ушкодженої шкіри тощо) і його посіву на штуч. пожив. середовищах із наступ. ідентифікацією актиноміцет. Для лікування використовують триметоприм-сульфаметоксазол, карбапенеми, цефалоспорини ІІІ–ІV поколінь, ін. антибіотики. За показанням — хірург. видалення патоген. вогнища. Курс антибактерій. терапії триває до року і більше. Специфіч. профілактики не розроблено, важливо попереджувати травми шкіри, забруднення ґрунтом, розвиток імунодефіцит. станів організму.

Завантажити статтю