Небиляк Михайло

Визначення і загальна характеристика

НЕБИЛЯ́К Михайло (17. 01. 1949, с. Верх­ня Рівна Марамур. пов., Румунія — 18. 02. 2003, там само) — український письмен­ник у Румунії. Після закінче­н­ня семирічки вступив на укр. від­діл. Сигіт. ліцею, де вчителював письмен­ник І. Федько, під впливом якого Н. долучився до літ. творчості. Закін. Бухарест. університет (1972), був н. с. Ін­ституту лінгвістики АН Румунії. 1974 пере­їхав у рідне село, де працював учителем української мови та літ-ри. Дебютував 1968 добіркою віршів у г. «Новий вік». Друкувався в колект. зб. «Окрилений час» (1971), «Сонячне від­лу­н­ня» (1973), «Балада рідного краю», альманасі «Обрії» (1979, 1981, 1983, 1986). Опублікував зб. поезій «Криниці моїх очей» (1972) та «Неспокій весни» (1990; обидві — Бухарест), в яких домінують філос., інтимна та пейзажна лірика, тема романтики мандрів, пі­зна­н­ня світу в його складних суперечностях, уболіва­н­ня за долю людини. Автор перших романів в укр. літературі Румунії — «Лорана» (1974) та «Любов до ближнього» (1978; перекл. румун. мовою — 1987), присвяч. здебільшого подіям 2-ї світової вій­ни. Незавершеними залишилися роман «Сум весняних снігів» і зб. віршів румун. мовою «Заборонене коха­н­ня».

Літ.: Михайлюк М. Слово про слово: Думки про українську поезію з Румунії. Бухарест, 1983; Бойчук Б. Михайло Небиляк // Поза традиції: Антологія укр. модер. поезії в діяспорі. К.; Торонто; Едмонтон; От­тава, 1993; Трайста М. Г. Під сузірʼям слова. Бухарест, 2018.

В. І. Антофійчук

Завантажити статтю