Небоженко Володимир Павлович

Додаткові відомості

Основні твори

фігурна композиція «Сурмач» (1968); портрети — «В. Зайцев» (1971), «Зв’язковий» (1972), «О. Бірюкова — студентка будзагону», «Комбайнер М. Циганок» (обидва — 1973), «Герой Соціалістичної Праці І. Кісенко» (1975), «Академік В. Моссаковський» (1976; надгробок — 2008), «Мати» (1976; 1984), «Т. Шевченко» (1991), «Дружина Вікторія» (2007), «Художник В. Матюшенко» (2009); па­м’ятники — лікарю М. Семашку (1977), Невідомому офіцеру (1978, с. Поливанівка Магдалинів., нині Новомоск. р-ну Дніпроп. обл., спів­авт.), В. Чкалову (1981; обидва — арх. В. Положій), Т. Шевченку (1992), О. Полю (2002; обидва — арх. В. Положій, Дніпро), «Т. Шевченко-художник» (м. Прилуки Черніг. обл., 2007), кошовому отаману Головку (2010); монумент, присвяч. воїнам 152-ї стрілец. дивізії на місці форсування Дніпра в 1943 (1985; арх. В. Шульга, І. Кулик); погруддя — Т. Шевченка (1995; смт Кринички Дніпроп. обл., 2018), О. Гончара (2000); мемор. дошки — Лесю Курбасу (1998, Відень), скульптору К. Чеканьову (2004), нар. арт. України Г. Логвину (2008), нар. художнику України М. Кокіну (2011), М. Янгелю (2013), М. Сапожникову (2016; усі — Дніпро).