Невельсон Луїза
НЕ́ВЕЛЬСОН Луїза (23. 09. 1899, м. Переяслав, нині Київ. обл. — 17. 04. 1988, м. Нью-Йорк, США) — скульпторка, живописець, графік. Член Амер. АМ і словесності (1979), почес. д-р Оксфорд. (1966), Колумбій. (1977) і Бостон. (1978) університетів. Кавалер ордена Почес. легіону. 1904 емігрувала в США, мешкала в м. Рокленд (шт. Мен). 1920 переїхала в Нью-Йорк, де вивчала живопис і графіку, навч. драм. мистецтву в школі Ф.-Я. Кіслера, займалася вокалом, поезією, цікавилася філософією. 1929–30 навч. в Лізі студентів-художників (Нью-Йорк), від 1931 — в Школі мистецтв (м. Мюнхен, Німеччина) у Г. Гофманна. 1932 кілька місяців перебувала у Франції та Італії. 1932–33 як асист. Д. Рівери працювала над фресками в Нью-Йорку. Захопилася скульптурою, вивчала її 1934 під керівництвом Х. Ґросса в Освіт. альянсі. Створювала фігури з каменю, бронзи, теракоти, дерева в стилі кубізму й сюрреалізму. 1944 вперше представила серію дерев’яних абстракт. композицій у техніці асамбляжу. 1950–51 здійснила поїздку в Мексику та Ґватемалу. Від кін. 1960-х рр. працювала у галузі монументал. скульптури для інтер’єрів та вулиць, використовувала алюміній, сталь і прозорі матеріали — скло, оргскло, плексиглас. 1975 її скульптурні композиції оздобили лютеран. церкву св. Петра в центр. частині Мангеттена (Нью-Йорк). Учасниця виставок від поч. 1930-х рр. Персон. — в Нью-Йорку (1941–46, 1955–58, 1967). Окремі твори Н. зберігаються в Музеї сучас. мистецтва, Музеї амер. мистецтва Вітні, Музеї С. Ґуґґенгайма, Бруклін. музеї (усі — Нью-Йорк), Нац. галереї мистецтв, Смітсонів. музеї амер. мистецтва, Музеї Гіршгорна (усі — Вашинґтон), Музеї мистецтв Фарнсворт (Рокленд), Музеї Ізраїлю (Єрусалим). 1979 площу в Нижньому Мангеттені, де встановлено 7 скульптур Н., названо на її честь.
Тв.: скульптури — «Чорна велич» (1956), «Перший персонаж» (1957), «Небесний собор» (1958), «Присвячується шести мільйонам І», «Присвячується шести мільйонам ІІ» (обидві — 1965); композиції — «Королівський приплив IV» (1959–60, Музей сучас. мистецтва, Стокгольм), «Атмосфера й довкілля X» (1969, Принстон. університет, шт. Нью-Джерсі), «Біле полум’я шести мільйонів» (1970, синагога Темпл Бет-Ель, с-ще Ґрейт-Нек, шт. Нью-Йорк), «Нічна присутність IV» (1972, Нью-Йорк), «Прозорий горизонт» (1975, Массачусет. технол. інститут, м. Бостон), «Тіні й прапори» (1977, Нью-Йорк, площа Л. Невельсон), «Небесні врата» (1978, Всесвіт. торг. центр, Нью-Йорк; знищено вибухом 11 вересня 2001).
Літ.: А. Glimcher. Louise Nevelson. New York, 1972; L. Wilson. Louise Nevelson: Iconography and sources. New York, 1981; J. Lipman. Nevelson’s world. New York, 1983; N. Bober. Breaking tradition: the story of Louise Nevelson. New York, 1984; L. Lisle. Louise Nevelson: a passionate life. New York, 1990; Американские художники из Российской империи: Альм. Вып. 208. С.-Петербург, 2008.
С. І. Очеретянко
Основні твори
скульптури — «Чорна велич» (1956), «Перший персонаж» (1957), «Небесний собор» (1958), «Присвячується шести мільйонам І», «Присвячується шести мільйонам ІІ» (обидві — 1965); композиції — «Королівський приплив IV» (1959–60, Музей сучас. мистецтва, Стокгольм), «Атмосфера й довкілля X» (1969, Принстон. університет, шт. Нью-Джерсі), «Біле полум’я шести мільйонів» (1970, синагога Темпл Бет-Ель, с-ще Ґрейт-Нек, шт. Нью-Йорк), «Нічна присутність IV» (1972, Нью-Йорк), «Прозорий горизонт» (1975, Массачусет. технол. інститут, м. Бостон), «Тіні й прапори» (1977, Нью-Йорк, площа Л. Невельсон), «Небесні врата» (1978, Всесвіт. торг. центр, Нью-Йорк; знищено вибухом 11 вересня 2001).
Рекомендована література
- А. Glimcher. Louise Nevelson. New York, 1972;
- L. Wilson. Louise Nevelson: Iconography and sources. New York, 1981;
- J. Lipman. Nevelson’s world. New York, 1983;
- N. Bober. Breaking tradition: the story of Louise Nevelson. New York, 1984;
- L. Lisle. Louise Nevelson: a passionate life. New York, 1990;
- Американские художники из Российской империи: Альм. Вып. 208. С.-Петербург, 2008.