Невечеря Олександр Георгійович
НЕВЕЧЕ́РЯ Олександр Георгійович (21. 11. 1939, Дніпропетровськ, нині Дніпро — 20. 11. 2015, там само) — скульптор. Син Г. Невечері. Член НСХУ (1971). Закін. Київський художній інститут (1965; викл. М. Вронський, М. Гельман, І. Макогон, О. Олійник). Працював 1965–99 на Дніпроп. худож.-вироб. комбінаті. Учасник обл. та респ. мистецьких виставок від 1967. Основна тематика творчості — портрети робітників, селян, інтелігенції, монум.-декор. твори, анімалістика. Творчість Н. позначена яскраво вираженою індивідуальністю. Активно працював у 1970-і — на поч. 80-х рр. із шамотом — рукотвор. матеріалом, що сприяє імпровізаційності. Індивідуал. за характеристикою, різні за типажем портрети схожі за внутр. суттю: їх поєднує зацікавленість автора, унікальність особистості, вміння побачити за зовн., часто ґротескно загостреними рисами неповтор. світ кожної людини. Деякі роботи зберігаються у Дніпров. ХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Графік А. Щукін», «Кераміст В. Шпиганович» (обидва — 1965), «Леопард» (2-а пол. 1960-х рр.), «І. Мічурін», «Червоне козацтво» (обидва — 1967), «Скульптор», «Робітник» (обидва — 1968), «Стара легенда» (1970), «Доменник Галабурда» (1973), «Художник А. Суржанський», «Робітник заводу В. Сокульський» (обидва — 1981), «Робітник С. Калинкін» (1982), «Дівчина» (1984), «Художник В. Хворост» (серед. 1980-х рр.), «Н. Мовшук» (1987).
Рекомендована література
- Художники Дніпропетровщини: Альбом. Дн., 2004.