Недайвода Галина Василівна
Визначення і загальна характеристика
НЕДАЙВОДА́ Галина Василівна (10. 05. 1927, с. Чаадаєвка, нині Пензен. обл., РФ) — майстриня художньої вишивки. Заслужений майстер народної творчості України (2009). Член НСМНМУ (2003). Освіта середня. Працювала інспектором Чаадаєв. рай. упр. соц. захисту насел. (1945–50), зав. магазину (1960–68), економістом Балаклій. рай. бази (Харків. обл., 1969–82). Навч. самостійно вишивати хрестиком панно, рушники, жін. та чол. сорочки, доріжки, серветки, скатертини, ікони. Учасниця міських, обл., всеукр., міжнар. мистецьких виставок від 1978. Персон. — у Харкові (1992, 1997, 2002, 2007, 2017), Балаклії (1988, 1990, 1992, 1997, 2002, 2007, 2012, 2017). Деякі вироби зберігаються у Балаклій. краєзн. музеї.
Тв.: панно — «Т. Шевченко» (1988; 1990-і рр.; 1992), «О. Конинський. На похорон Т. Шевченка», «Заповіт», «На роковини смерті Т. Шевченка» (усі — 1990-і рр.), «І мене в сімʼї великій…» (1992), «Гімн Балаклії» (2008), «Малий герб України» (2012); ікони — «Св. Микола», «Св. Марія»; рушники — «Наймичка», «Весільний», «Блакитна моя мрія» (усі — 1990-і рр.), «Святковий», «Біль мій, печаль моя» (обидва — 1994), «Біль Чорнобиля» (1986), «Балаклії 335» (1998), «Балаклії 340» (2003); набори — «Великодній» (скатертина і 6 серветок, 2000-і рр.), серветок (2006).
Літ.: Кригіна І. Д. Скарби високого натхнення // Вісті Балаклійщини. 2010, 19 берез.; Скляр О. Б. Віхи її творчості // Там само. 2017, 5 трав.
О. І. Булаєнко, О. Б. Скляр
Додаткові відомості
- Основні твори
- панно — «Т. Шевченко» (1988; 1990-і рр.; 1992), «О. Конинський. На похорон Т. Шевченка», «Заповіт», «На роковини смерті Т. Шевченка» (усі — 1990-і рр.), «І мене в сім’ї великій…» (1992), «Гімн Балаклії» (2008), «Малий герб України» (2012); ікони — «Св. Микола», «Св. Марія»; рушники — «Наймичка», «Весільний», «Блакитна моя мрія» (усі — 1990-і рр.), «Святковий», «Біль мій, печаль моя» (обидва — 1994), «Біль Чорнобиля» (1986), «Балаклії 335» (1998), «Балаклії 340» (2003); набори — «Великодній» (скатертина і 6 серветок, 2000-і рр.), серветок (2006).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
