Нейгауз Наталія Ґуставівна

НЕЙГА́УЗ Наталія Ґуставівна (за чолові­ком — Штайнбах; 19. 05. 1884, м. Єли­саветград, нині Кропивницький — 17. 12. 1960, м. Нідермарсбурґ, Пн. Вестфалія, Німеччина) — піаністка, педагог. Дочка Ґустава, сестра Генріха Нейгаузів, племінниця Сиґізмунда та Фелікса Блуменфельдів, троюрідна сестра К. Шимановського. Навч. у муз. школі батька в Єлисаветграді, приватно 1902–04 — в А. Міхаловського (Варшава), 1905–09 — у Л. Ґодовського, 1910–12 — у К.-Г. Бар­та (обидва — Берлін). Брала участь у проектах композитор. угруповання «Молода Польща в музиці» у Варшаві й Берліні, концертувала в Україні, Росії, Польщі, Німеччині, Італії. 1912–20 викладала гру на фортепіано в школі батька у Єлисаветграді. Водночас брала активну участь у муз.-громад. житті міста. Восени 1920 емігрувала до Німеччини. Вона одна з перших інтерпретаторок фортепіан. музики Л. Ружицького, Ґ. Фітельберґа та ін. У репертуарі — твори Й.-С. Баха, Л. ван Бетговена, Ф. Шопена, Р. Шуманна, Ф. Ліста, К. Сен-Санса, К. Шимановського, Ф. Блуменфельда. Н. — перша виконавиця творів К. Шимановського (4 етюди, 1906, присвяч. Н.; Соната № 1 c-moll, 1907). Їй присвячено Мазурку з «Польської сюїти» Ф. Блуменфельда, Сонату № 2 для скрипки і фортепіано F-dur Ґ. Фітельберґа.

Рекомендована література

1. Нейгауз Г. Г. Размышления, воспоминания, дневники. Москва, 1975;
   Google Scholar Internet
2. Долгіх М. Нейгаузи: варіації на єлисаветградську тему. Кр., 2013;
   Google Scholar Internet
3. Хилінська Т. Про Наталію й Генріха Нейгаузів — свідоцтво часів, до яких не дожив Кароль Шимановський // Шимановські, Блюменфельди, Нейгаузи: муз. родини на перехресті культур. Кр., 2019.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю