Нейман Станіслав Костка

НЕ́ЙМАН Станіслав Костка (Neumann Stanislav Kostka; 05. 06. 1875, Прага — 28. 06. 1947, там само) — чеський письменник, критик, мистецтвознавець, перекладач, громадський діяч. Нар. письменник Чехословаччини (1945). Навч. у гімназії та Торг. академії в Празі (відрах.), співпрацював із ред. г. «Hlas národa». За участь в організації чес. студент. та робітн. молоді «Омладина» 1893 засудж. до одноріч. ув’язнення. 1897–1905 видавав ж. «Nový kult», навколо якого гуртувалися анархіст. бунтівники, був співзасн. Есперантист. клубу в Празі (1902). Від 1918 редагував низку газет та журналів («Čer­ven», «Kmen», «Proletkult», «Levá fronta», «Lidová kultura», «Tvorba»). Один із засн. Комуніст. партії Чехословаччини (1920-і рр.), після 5-го її з’їзду (1929) підписав т. зв. маніфест семи, за що був виключений з її лав. Опісля знову став її членом. Дебютував як прибічник символізму зб. із заголовком лат. мовою «Nemesis, bonorum custos» («Справедливість — охорона добрих», 1895), яку написав під впливом реаліст. та натураліст. творчості Й.-С. Махара. Потім видав декілька поет. збірок — «Jsem apoštol nového žití», «Apostrofy hrdé a vášnivé» (обидві — 1896), «Satanova sláva mezi námi» (1897), для яких типовий декадент. модернізм. 1905–15 жив у Моравії, оспівував цей край, відмовився від анархізму. Зб. «Kniha lesů, vod a strání» (1914) — один із найкращих зразків пейзаж. лірики в чес. літ-рі. У ній Н. роздумує над сенсом життя і висловлює гасло, що людина є не­від’єм. частиною природи й повинна жити повним життям. Зб. «Nové zpěvy» (1918) позначена захопленням футуризмом; автор кн. статей про нове мистецтво «Ať žije život» (1920), що передувала світогляду авангарду. Н. — ініціатор пролетар. поезії, започаткував її агітац. струмінь: зб. поезії «Rudé zpěvy» (1923), низка марксист.-ленін. статей у періодиці. Вірші насич. пафосом, закликами та гаслами, більшість із них є верлібрами. Писав також твори військ. тематики, інтим. лірику. У 1930-і рр. важко захворів і переважно лікувався в Подєбрадах (нині Чехія), видав дві політично анґажовані поет. зб. «Srdce a mračna» (1935) і «Sonáta horizontálního života» (1937), скеровані проти нацизму та капіталізму. Написав єдиний роман «Zlatý oblak» (1932), який був задуманий як 1-й том трилогії «Ly­rická léta». Це був прозаїч. супровід до книг його любов. лірики з 1920–30-х рр. Дві останні збірки створив на самому порозі окупації («Bezední rok», 1945) та під час неї («Zamořená léta», 1946). Таким чином, він приєднався до тогочас. хвилі поезії, яка стосувалася країни, що перебуває під загрозою зникнення, країни, якій загрожує знищення культур. традицій нації, але існує віра у збереження її морал. сили та її краще майбутнє. 1932 і 1933 Н. побував на Закарпатті, став поборником прав закарп. українців (кн. нарисів «Enciány s Popa Ivana. Letní dojmy z Rachovska», 1933; щоденник «Karpatské léto», 1934; цикл віршів «Karpatské melodie» зі зб. «Bezedný rok»; статті, турист. фейлетони тощо). Укр. мовою окремі твори Н. переклали Г. Кочур, Ф. Скляр, М. Зісман, О. Новицький, В. Лучук, Р. Лубківський, П. Скунць, Д. Меденцій та ін.

Завантажити статтю