Нейрофізіологія

НЕЙРОФІЗІОЛО́ГІЯ (від нейро... і фізіологія) — роз­діл фізіології, що ви­вчає функції нервової системи (НС). Наук. уявле­н­ня про принципи функціонува­н­ня НС висунув ще в 17 ст. франц. вчений Р. Декарт, проте як наука Н. роз­вивається з 1-ї пол. 19 ст., коли для ви­вче­н­ня НС почали за­стосовувати екс­перим. методи (англ. фізіолог Ч. Белл і франц. учений Ф. Мажанді). Важливим етапом у роз­витку Н. стало від­кри­т­тя І. Сеченовим (1863) центр. гальмува­н­ня, що поряд із збудже­н­ням лежить в основі всіх форм мозк. діяльності. В 2-й пол. 19 ст. одержано детал. ві­домості про функціон. значе­н­ня різних від­ділів НС та осн. закономірності їхньої рефлектор. діяльності (праці рос. науковців М. Введенського, В. Бехтерева, П. Овсян­никова, М. Миславського, англ. вченого Ч. Шер­рінґтона, франц. фізіолога П. Флуранса, італ. кардіолога і фізіолога Л. Лючіані та ін.). Екс­перим. ви­вче­н­ня функцій кори великих пів­куль головного мозку почалося з дослідів щодо їх по­дразне­н­ня та видале­н­ня (праці нім. учених Ф. Ґольца, Г. Фрітча та Е. Гітціґа); особливо важливе значе­н­ня мало створе­н­ня І. Па­вловим методу умов. рефлексів і за­стосува­н­ня його для обʼєктив. дослідж. вищої нерв. діяльності. Зʼясуван­ню природи процесів збудже­н­ня та гальмува­н­ня сприяло роз­робле­н­ня способів точної реєстрації електр. коливань, що лежать в основі цих процесів і тому найточніше від­ображають їхній пере­біг (нім. учені Г. Гельм­гольц, Е. Дюбуа-Реймон, Л. Герман, Е. Пфлюґер, рос. фізіологи М. Введенський, О. Самойлов, нідерланд. учений В. Ейнтховен, амер. фізіологи Дж. Ерланґер, Г. Ґас­сер та ін.). У сучас. Н. широко за­стосовують пряму реєстрацію процесів, що від­буваються в окремих нерв. клітинах, за допомогою мікро­електродів. Така реєстрація дала змогу точно виміряти роз­виток процесів збудже­н­ня та гальмува­н­ня в нерв. клітинах різного типу, зʼясувати внутр.-клітин­ні механізми й закономірності їх синаптич. пере­дачі, дослідити способи кодува­н­ня та пере­робки інформації в НС тощо. Важливу роль у роз­витку Н. ві­ді­грають електрон­но-мікро­скоп. дослідж. структури НС, за­стосува­н­ня електрон­но-обчислювал. техніки. Н. тісно повʼязана з нейрокібернетикою, нейрохімією, нейробіо­нікою (див. Біо­ніка).

Завантажити статтю