Некоз Микола Денисович
НЕКО́З Микола Денисович (27. 03. 1947, с. Нехайки Шрамків. р-ну Полтав. обл., нині Золотоніс. р-ну Черкас. обл. — 27. 07. 2007, Запоріжжя) — історик. Доктор історичних наук (1989), професор (1990). Закін. Полтав. пед. інститут (1969). Учителював; від 1972 (з перервою) працював у Запоріз. університеті: 1980–85 — завідувач кафедри політ. історії, 1985–94 — проректор з навч. роботи, 2003–07 — завідувач кафедри соціології. 1995–2003 — завідувач кафедри історії України та проректор з наукової роботи Запоріз. інституту інформ. технологій. Наукові дослідження: проблема єдності рос. с.-д. еміграції і рев. підпілля, міжетнічні відносини на Пд. України у період становлення державності, історія ф-к і заводів Запоріз. обл.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Методичні рекомендації студентам-заочникам з вивчення курсу історії КПРС. З., 1978; Діяльність В. І. Леніна та закордонних більшовицьких груп по направленню партійних кадрів в Росію (1908–1912 рр.) // УІЖ. 1983. № 4; Зв’язки більшовицьких еміграцій з партійними організаціями Росії (1903–1917 рр.). К.; О., 1987; Запорожский коксохимический: Очерк истории завода. Дн., 1991; Болгарське населення Півдня України: Дослідж. і док. З., 1994; Міжетнічні стосунки у південному регіоні України: за даними соціол. дослідж. // Сусп. трансформація та становлення державності у сучас. Україні. З., 1997; Проблема славянского единства и Украина. Омск, 2000 (співавт.).