Некробацильоз
Визначення і загальна характеристика
НЕКРОБАЦИЛЬО́З — гостра інфекційна хвороба, при якій виникають обмежені некротичні зміни шкіри і слизових оболонок, зрідка внутрішніх органів. Збудник — Fusobacterium necrophorum — грамнегативна бактерія, яку можна виростити на звичай. пожив. середовищах в анаероб. умовах. Джерелом є домашні та дикі тварини, у яких мікроб постійно проживає в кишківнику. Спричиняє некротич. стоматит у телят, ягнят і свиней, гниття копит у худоби, гангреноз. дерматит у коней, множинні абсцеси легень та печінки. Передатися людині може за допомогою контакт. і фекал.-орал. механізмів, проте захворювання малоконтагіозне. Відносно частіше трапляються випадки Н. серед тваринників і працівників м’ясо-молоч. виробництва. Інкубац. період триває 3–8 діб. На місці проникнення збудника (у пошкоджену шкіру або слиз. оболонку) з’являється сильний локал. біль з набряком і вузликом у центрі, який перетворюється на пухирчик, та формується виразка з некротич. дном. Прилеглі ділянки шкіри гіперемійовані й набряклі, розвивається регіонал. лімфаденіт. Захворювання супроводжується гарячкою (до 39–40 °С) і явищами заг. інтоксикації. Може розвинутися тяжкий сепсис із ураженням багатьох органів. Із гнійно-некротич. ексудату виразок вдається виділити збудника. Для його ідентифікації використовують бактеріоскопіч. і бактеріол. методи. При зараженні білих мишей у корінь хвоста (біол. проба) з’являються місц. некротичні зміни. Для лікування використовують антибактерійні препарати (карбопенеми, фторхінолони, метронідазол, хлорамфенікол, місцево — антисептики). У профілактиці важливе значення надається ліквідації захворювань свійських тварин і дотриманню правил особистої гігієни під час догляду за хворими особинами.
Рекомендована література
Завантажити статтю
