Новиков Гнат Трохимович
НО́ВИКОВ Гнат Трохимович (20. 12. 1906 (02. 01. 1907), с. Кам’янське, нині місто Дніпроп. обл. — 26. 12. 1993, Москва) — радянський і партійний діяч, промисловець. Герой Соц. Праці (1961). Державні нагороди СРСР. Труд. діяльність почав 1919 наймитом, потім працював пом. коваля, від 1921 — шахтарем на Донбасі, від 1923 — робітником на Кам’ян. металург. заводі. Після закінчення Дніпродзержин. металург. інституту (нині Кам’янське, 1932) був нач. цеху, гол. енергетиком на коксохім. заводі у Ворошиловську (нині Алчевськ Луган. обл.); 1934–37 — директор електростанції, гол. механіком Чимкент. свинц. заводу (Казахстан); 1937–41 — директор заводу в Саратові (РФ); 1941–43 — секр. Саратов. обкому партії з промисловості та енергетики; 1943–50 — нач. гол. упр. мін-ва електростанцій СРСР; 1950–54 — заступник нач. будівництва Горьков. ГЕС (нині Нижньогород. ГЕС, РФ); 1954–58 — нач. упр. будівництва Кременчуц. ГЕС (Полтав. обл.); 1958–62 — міністр будівництва електростанцій СРСР; 1962–83 — заступник голови РМ СРСР і водночас голова Держбуду СРСР. Голова Організац. комітету 22-х Олімпійських ігор у Москві (1975–80). Депутат ВР СРСР 6–10-го скликань. Від 1983 — персон. пенсіонер союз. значення.