Новий час
«НОВИ́Й ЧАС» — газета. Виходила 1923–39 у Львові двічі на тиждень, від 1926 — через день, від 1932 — щоденно. Спочатку була органом Української військової організації, від 1925 — безпарт. ілюстр. часописом. Засн. і гол. ред. — І. Тиктор, видавець — «Видавнича спілка», від 1934 — концерн І. Тиктора «Українська преса». Першим ред. був Д. Паліїв, потім його редагували О. Боднарович, Л. Чубатий. Одночасно І. Тиктор розпочав видавати й окремі книжки. Серед усіх щоденників Зх. України «Н. ч.» мав найбільший наклад. На його сторінках друкували повідомлення про події в світі, зокрема на етніч. укр. тер., поділених держ. кордонами, белетристику, розвідки М. Возняка, Я. Рудницького, О. Назарука, Т. Скотинського та ін., спомини про І. Франка, бібліогр. огляди укр. літ-ри, некрологи держ., політ. та військ. діячів. Ред. видавала також «Бібліотеку “Нового Часу”» (30 т., ред. Е. Яворський та ін.), «Альманах “Нового Часу”» (від 1932), влаштовувала збір коштів на благочинні акції: «Св. Миколай українській дітворі», «На писанку Гуцульщині», на укр. шкільництво тощо. Постійні рубрики: «Дописи» (1926), «Для науки і розваги» (1927), «У фільмовому царстві» (1928), «Спорт» (1929), «Огляд преси» (1931) та ін. Серед співроб. — М. Коновалець, Г. Стецюк, Г. Лужницький, Ф. Триндик (В. Гірний) та ін.
Рекомендована література
- Видання Івана Тиктора та концерну «Українська Преса»: Бібліогр. покажч. (1923–1977). Л., 2000;
- Наконечна З. Особенности формирования репертуара периодических изданий концерна «Украинская Пресса»// Austrian J. of Humanitics and Social Sciences. 2015. № 7–8, 11–12.