Новий час

«НОВИ́Й ЧАС» – ілюстрований суспільно-господарський і літературний тижневик. Видавали від 5 вересня до 31 жовтня 1918 щочетверга у Льво­ві обсягом 16 сторінок; загалом – 9 чисел. Ред. – громад. та пед. діяч А. Березовський, батько К.-А. Березовського. У слові «Від видавництва» наголошувалося: в час (5-й рік світ. вій­ни), коли «валяться престоли і держави, а з їх румовищ і потоків людської крови воскресають поневолені народи і призабуті держави», годі сидіти без діла, адже «початок національної самостійности і політичного житя… залежний від господарської сили народу». «Н. ч.» був покликаний сприяти розвиткові нац. свідомості земляків, відродженню й інтенсив. росту зруйнов. госп-в краю. Тижневик подавав огляди важливих (переважно воєн.) подій з України і світу, роз’яснював владні закони та розпорядження, містив корисні поради й відомості для інституцій, т-в, спілок, крамниць та всіх верств насел., друкував окремі літ.-художні твори укр. та зарубіж. авторів. Рубрики: «Послідні вісти», «Закони і розпорядки», «З нарад парляменту», «З Українсь­кої Держави», «Відбудова Галичи­ни», «Народна господарка», «З тиж­ня», «Всячина», «Нові книжки», «Переписка читачів». Передові статті («Віднова організації народного житя», «До праці», «Передновок в дорозі!», «Не слів, а діл!», «З сучасної дійсности», «Утворім сейчас Народну Скарбницю») свідчать про турботи й тривоги моменту, вони всі без підписів (очевидно, редакторські). Неординарне 8-е ч. тижневика (за 24 жовтня) відкривало повідомлення новоствор. Укр. нац. ради «Проголошенє Української Держави на українських областях Австрії і Угорщини». Інформ.-політ. характер мали ст. «Українці в кольоніях» (про українців у Серед. Азії), «Торговельний договір осередних держав з Україною», «Не будемо наймитами в чужій хаті» (про боротьбу чехів за незалежність), «Німеччина прийняла всі услів’я Вільсона», «Мир зближається», «Стань­мо народом Чину!», «Тяжкі услів’я промислу і рільництва по вій­ні». Розвиткові економіки присвяч. публікації «Що таке кооперація?», «Вага торгівлі і торговельних шкіл», «Новочасний промисл і техніка», «Домашній промисл: ви­ріб мила», «Ткацький промисл», «Торф в Галичині», «З гірництва» тощо. Актуал. проблеми освіти, культури порушували у ст. «Будуччина школи» (під псевд. «Педагог»), «Галицький театр сучасности» (під крипт. «Н. М.»). У хроніці («З тижня», «Всячина») повідомляли про те, що в Кам’янці-Подільському (нині Хмельн. обл.) відкрито укр. університет, що гетьман П. Скоропадський видав універсал про відродження козацтва «по всіх місцях його історичного існування», що в Москві у зв’язку із замахом на В. Леніна більшовики заарештували «много горожан української держави» та ін. Мало не кожен випуск «Н. ч.» інформував про тисячні жертви грипу «еспанки», який лютував тоді в Європі й, зокрема, в Галичині. Варта уваги (із посиланням на «Укр. телеграф. аґенцію») також така відомість: «“Всеукраїнський союз стоваришень” набув право видати всі твори Івана Фран­ка» (ч. 8). Із літ. творів у «Н. ч.» вміщено легенду «Указ проти голоду» І. Франка, співомовку «Жонатий» С. Руданського, вірш «Як мама мене на житя… виряджала…» В. Атама­нюка, оповідання «Про дуба, що много перетерпів» О. Цегельської (під псевд. Галя), «Конфіската» К. Михайличенка та «Воєнний сон» Ш. Рішета (перекл. із франц.), гумореску «Про те, як проф. Леонарді ставив мені голос» О. Купріна (перекл. із рос.) та казку «Щастє» Х. Номберґа (перекл. з їдиш). Фото в «Н. ч.» переважно самостійні, незалежні від змісту сторінки. На знімках – М. Грушевський, В. Винниченко, П. Скоропадський, В. Липинський, Є. Петрушевич, К. Левицький та ін. укр. держ. діячі, В. Вільсон (із підписом «президент Спол. Держав півн. Америки, апостол наближаючого (sic!) світового мира»), члени укр. «мирової делеґації» в Бересті, типи укр. селян, квітуче побережжя пд. Криму. З того, що в 9-му ч. «Н. ч.» у примітках до ст. «Шлях орґанізації українського жіноцтва» С. Ка­баровської зазначено «Дальше буде» випливає, що закриття тижневика для ред. було несподіваним. Вид. зникло у вирі подій т. зв. Першолистопад. зриву (див. Листопадова національно-демократична революція 1918).

М. Й. Шалата

Фотоілюстрації

завантажити статтю