Новгород-Сіверська стоянка
НО́ВГОРОД-СІ́ВЕРСЬКА СТОЯ́НКА — поселення кінця пізнього палеоліту. Датоване періодом 38–10 тис. р. тому. Виявлене 1933 на правому березі Десни на тер. м. Новгород-Сіверський Черніг. обл., досліджене 1935–38 і 1954 І. Підоплічком. Культурні залишки залягали під навісами й у гротах великих пісковикових брил (скель), що, ймовірно, були житлами й сховищами мешканців стоянки. Знайдено крем’яні різці, скребки, вістря. Унікал. крем’яними виробами є 3 великі знаряддя — гігантоліти (довж. 33,9; 44,0; 45,4 см, вага 4,5; 8,25; 8,0 кг). Існує думка, що їх використовували для розбивання трубчастих кісток тварин або як нуклеуси для отримання великих ножеподіб. пластин. Знач. наук. інтерес становить також довге (59,5 см) ребро мамонта, орнаментоване числен. ліній. насічками. Серед ін. знахідок — кілька уламків черепа пізньопалеоліт. людини та численні кістки різноманіт. тварин. Вони зберігаються у Нац. наук.-природн. музеї НАНУ (Київ).
Рекомендована література
- Підоплічко І. Г. Пізньопалеолітична стоянка Новгород-Сіверськ: звіт про розкопки 1936–1938 рр. // Палеоліт і неоліт України. Т. 1. К., 1947.
Завантажити статтю
