Новиковський Олександр Володимирович
НОВИКО́ВСЬКИЙ Олександр Володимирович (20. 06. 1959, Київ) — графік, живописець, скульптор. Син В. Новиковського. Член НСХУ (1990). Закін. Київський художній інститут (1983; викл. В. Селіванов, А. Лимарев). Від 1984 — на творчій роботі. 1996–98 — у складі твор. осередку молодих київ. митців з Великої Житомир- ської. Працює в галузі живопису, скульптури. У творчості Н. переважає істор. тематика; створює композиції на біблійні, міфол. сюжети, а також на теми періоду козаччини. За мист. спрямуванням належить до представників течії постмодернізму з використанням елементів зх.-європ. мистецтва 19 ст. Учасник всесоюз. мистецьких виставок від 1986. Персон. — у Києві (1996, 2000, 2006, 2014). Окремі роботи зберігаються в Музеї гетьманства, Музеї сучас. мистецтва України (обидва — Київ), Хмельн. ХМ, у приват. колекціях в Україні та за її межами.
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — серія автопортретів (1992, 1994, 1995, 1997), «Жертвоприношення Авраама», «Невіруючий Хома» (обидва — 1997), «На чатах» (1999), «Перегони» (2000), серія картин на козац. тематику (2006–14), «Гайдамаки» (2012); графіка — офорт «Автопортрет» (1997), серії — «Самураї» (2013–14), ліногравюр на козац. тематику (2014), «Біблійні оповіді» (1997–2000); скульптур. портрети з дерева — серія «Інфанти» (1996–98, 2011, 2014), «Моцарт» (2006), серії — «Міфологія», «Визначні митці» (обидві — 2006–14), «Фавн» (2010), «Портрет Джулая» (2014).
Фотоілюстрації
Людина 
