Нові Баси

НОВІ́ БАСИ́ — колишнє селище міського типу, нині мікрора­йон на пів­ден­но-східній околиці Сум, у межах Зарічного ра­йону, лежить на лівому березі Псла (басейн Дні­пра), межує із сумськими мікрора­йонами Баси й Караван і селом Без­дрик (Сумський район; вперше згадується в історичних джерелах 1677). Проходить автомобільний шлях Суми–Полтава. Історія Нових Басів роз­починається на­прикінці 19 — на початку 20 ст., коли були прокладені Харківсько-Миколаївська та Бєлгородсько-Сумська залізниці. 1898 року на кошти цукрозаводчика Павла Харитоненка збудовано у стилі неоготики вокзал (зберігся донині), а в 1901 від­крито станцію Без­дрик (нині Баси, входить до Сумського залізничного вузла). Водночас виникло станційне селище. Навколишні землі належали до Верх­ньосироватської, Нижньосироватської і Тимофіївської волостей. До 1925 — у складі Харківської губернії; водночас до 1923 — Сумський повіт. Під час Визвольних змагань 1917–1921 — місце збройного проти­стоя­н­ня між німецько-ав­стрійськими та червоноармійськими загонами (1918), військами Армії УНР і червоними партизанами (січень 1919) за контроль над залізничною станцією та Сумами. 1923–1930 — у складі Сумської округи; 1932–1939 — Харківської, від 1939 — Сумської області; 1923–1925 — Жовтневого, 1925–1957 — Краснопільського, від 1957 — Сумського ра­йонів. У радянський період у офіційних джерелах фігурувало як селище залізничної станції Баси та належало до Без­дрицької сільської ради. Від жовтня 1941 до серпня 1943 — під німецькою окупацією. У серпні 1943 під час на­ступу тут загинуло багато радянських воїнів, які поховані у двох братських могилах. Від 1958 — селище Баси, згодом — село із сучасною на­звою. Від 1960 — селище міського типу. У другій половині 1960-х років Новобасівську селищну раду (були під­порядковані села Баси та Караван) ліквідовано та включено у межі Сум. На території мікрора­йону Баси — памʼятка архітектури національного значе­н­ня садибний будинок Штеричевої (початок 19 — початок 20 столі­т­тя) та памʼятка садово-паркового мистецтва місцевого значе­н­ня Басівський парк (кінець 19 ст., 25,7 га).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю