Новоданилівська культура

Визначення і загальна характеристика

НОВО­ДАНИ́ЛІВСЬКА КУЛЬТУ́РА — особливе етносоціальне явище. На­зване Н. к. у серед. 1980-х рр. Д. Телегіним за зруйнов. могильником побл. с. Ново­данилівка Пологів. р-ну Запоріз. обл. Ін. назва — скелян. культура. Памʼятки Н. к. залишило скотар. насел. причорномор. степів на­прикінці 5 — у 1-й пол. 4 тис. до н. е. Зафіксов. за поховал. комплексами (Яма, Чап­лі, Петро-Свистунове, Луганськ, Кривий Ріг та ін.) і тимчас. стоян­ками. Типовими є ґрунт. могили, часто обгороджені камі­н­ням, під невеликим курган. насипом або на під­вищен­ні. Небіжчиків кла­ли на спині з пі­ді­браними ногами, ко­лінами догори, орієнтов. на Схід. Серед інвентарю — велика кремʼяна (рідше обсидіанова) ножоподібна пластина, на місці пояса — низки перламутр. кружалець із мушлі. У деяких випадках наявна велика кількість кремʼяних знарядь (ножі, сокири, вістря списів та стріл) і мідних прикрас (багатовиткові браслети, під­віски, намисто). Могили рясно засипані вохрою (червоною фарбою). Цей обряд майже цілком від­повід­ає ритуалу поховань, залишених насел. європ. степ. спільності періоду кінця Трипі­л­ля А — ВІ, до якої входила й Н. к. Її носіїв можна ідентифікувати з однією зі складових частин давніх індоєвропейців понто-ка­спій. степів.

Літ.: Телегин Д. Я. Памятники новода­ни­ловского типа // Археология УССР. Т. 1. К., 1985; Нечитайло А. Л. Европейская общность степного энеолита // Рос. археология. 1996. № 4; Рас­самакін Ю. Я. Світ скотарів // Давня історія України. Т. 1. К., 1997; Панченко Ю. В. Ново­даниловская и среднестоговская куль­туры. К., 2001.

А. Л. Нечитайло

Завантажити статтю