Ковтонюк Іван Ананійович
КОВТОНЮ́К Іван Ананійович (03. 08. 1935, с. Смолдирів Баранів. р-ну Київ., нині Житомир. обл. — 05. 08. 2017, Київ) — живописець. Батько Ю. Ковтонюка. Народний художник України (2009). Мист. премія «Київ» у галузі образотвор. мистецтва ім. С. Шишка (2006). Член НСХУ (1977). Закін. Ростов. художне училище (1963; викл. К. Баланова, О. Кулагін), Київ. худож. інститут (1968; викл. В. Пузирков, О. Сиротенко, К. Трохименко). Відтоді працював у ньому (нині Нац. академія образотвор. мистецтва і архітектури): від 2005 — професор кафедри живопису і композиції. Основна галузь — станк. живопис (істор., побут. та пейзаж. жанри, портрет, натюрморт). Дотримувався принципів реаліст. мистецтва. Учасник всеукр., всесоюз., зарубіж. мистецьких виставок від 1970-х рр. Персон. — у Києві (2006). Окремі полотна зберігаються у Шевченків. нац. заповіднику (м. Канів Черкас. обл.), Івано-Фр. ХМ, Лубен. істор.-краєзнав. музеї, Кременчуц. краєзнав. музеї (обидва — Полтав. обл.), Ізмаїл. картин. галереї (Одес. обл.), Нац. істор.-етногр. заповіднику «Переяслав» (Київ. обл.).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Зустріч народних месників Київщини» (1973), «До водопою» (1975), «Рибалки» (1976), «Ніч перед штурмом» (1977), «Мати» (1980), «Конкур» (1983), «Дідова земля» (1984), «Роки тривог» (1985), «З думою про хліб» (1989), «Василько — князь Теребовлянський» (1990), «Розмова» (1991), «Камчатка — край вулканів» (1992), «Україно моя, Україно» (2001), «Рожевий ранок» (2005), «Києве, доле моя» (2006), «Річка Снов. Седнів» (2007), «Чугуїв. Дорога до храму» (2008), «М. Гоголь», «Сонячні візерунки» (обидва — 2009), «Ніч перед Різдвом», «Гурзуф. Скелі» (обидва — 2010), «Андріївський узвіз у місячну ніч» (2011), «Україно, великомученице святая» (2013); розписи — «Св. воїни Нестор, Мина», «Пророк Агей», «Прабатько Іофет» (усі — 1999, Михайлів. Золотоверхий собор у Києві).
Рекомендована література
- Мазніченко І. Палітра настрою // ОМ. 2006. № 3;
- Саєнко Н. О. Щедрий мистецький ужинок // Уряд. кур’єр. 2006, 17 берез.