Ковтонюк Іван Ананійович
КОВТОНЮ́К Іван Ананійович (03. 08. 1935, с. Смолдирів Баранівського р-ну Київської, нині Житомирської обл. — 05. 08. 2017, Київ) — живописець. Батько Ю. Ковтонюка. Народний художник України (2009). Мистецька премія «Київ» у галузі образотворчого мистецтва імені С. Шишка (2006). Член НСХУ (1977). Закінчив Ростовське художнє училище (1963; викладачі К. Баланова, О. Кулагін), Київський художній інститут (1968; викл. В. Пузирков, О. Сиротенко, К. Трохименко). Відтоді працював у ньому (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури): від 2005 — професор кафедри живопису і композиції. Основна галузь — станковий живопис (історичні, побутові та пейзажні жанри, портрет, натюрморт). Дотримувався принципів реалістичного мистецтва. Учасник всеукраїнських, всесоюзних, зарубіжних мистецьких виставок від 1970-х років. Персональні — у Києві (2006). Окремі полотна зберігаються у Шевченківському національному заповіднику (м. Канів Черкаської обл.), Івано-Франківському художньому музеї, Лубенському історико-краєзнавчому музеї, Кременчуцькому краєзнавчому музеї (обидва — Полтавської обл.), Ізмаїльській картинній галереї (Одеської обл.), Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав» (Київської обл.). Серед учнів — П. Шульга.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Зустріч народних месників Київщини» (1973), «До водопою» (1975), «Рибалки» (1976), «Ніч перед штурмом» (1977), «Мати» (1980), «Конкур» (1983), «Дідова земля» (1984), «Роки тривог» (1985), «З думою про хліб» (1989), «Василько — князь Теребовлянський» (1990), «Розмова» (1991), «Камчатка — край вулканів» (1992), «Україно моя, Україно» (2001), «Рожевий ранок» (2005), «Києве, доле моя» (2006), «Річка Снов. Седнів» (2007), «Чугуїв. Дорога до храму» (2008), «М. Гоголь», «Сонячні візерунки» (обидва — 2009), «Ніч перед Різдвом», «Гурзуф. Скелі» (обидва — 2010), «Андріївський узвіз у місячну ніч» (2011), «Україно, великомученице святая» (2013); розписи — «Св. воїни Нестор, Мина», «Пророк Агей», «Прабатько Іофет» (усі — 1999, Михайлів. Золотоверхий собор у Києві).


