Ковтун Віктор Іванович
КО́ВТУН Віктор Іванович (01. 06. 1958, с. Мезин Короп. р-ну Черніг. обл.) — живописець і педагог. Народний художник України (2002). Національна премія України імені Т. Шевченка (2010). Почес. академік Рос. АМ (2012). Член НСХУ (1988). Закін. Харків. худож.-пром. інститут (1984; викл. Є. Єгоров, А. Константинопольський, О. Хмельницький, Л. Чернов), де й працює (нині академія дизайну і мистецтв): від 1997 — професор кафедри живопису. Президент Міжнар. благодій. фонду ім. І. Рєпіна (від 1997). Голова Харків. організації НСХУ (від 1997). Учасник всеукр., всесоюз. та зарубіж. худож. виставок від 1979. Персон. — у м. Біль-Бієнна (Швейцарія, 1990), Братиславі (1993), Харкові (1994, 1997, 2001), Києві (1995, 1997, 2002, 2006, 2008–10), Львові (1996), Чернігові (1997, 2003), Шанхаї (2010), Москві (2011). Автор натюрмортів, пейзажів, портретів у реаліст. стилі. Осн. мотиви — сюжети з повсякден. сільс. життя. Окремі полотна зберігаються у Харків. Серед учнів — Т. Строганова. ХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «У батьківській хаті», «Бабуся Уляна» (обидва — 1988), «Волошки» (1991), «Мама Шура» (1993), «Пейзаж із вербами», «Зимовий ранок», «Кімнатна тиша», «Журавель-криниця в Мезині» (усі — 1994), «Натюрморт із соняшниками» (1996), «Стара криниця», «Везуть сіно», «Спасівські пироги» (усі — 1998), «Харків. Держпром» (2001), «На білому снігу роменські сірі гуси велично походжають, наче лебеді», «Великдень у Свято-Покровському монастирі» (обидва — 2003), «Вдови», «Матусин жовтень» (обидві — 2005), «Травневий ранок», «Фіолетові троянди» (обидва — 2006), «Натюрморт із калиною», «Сірі гуси» (обидва — 2007), диптих — «Іще удвох — іще разом», «На вулиці Сумській» (усі — 2008), «Зимове надвечір’я» (2009), «Натюрморт із соняшниками» (2012).
Рекомендована література
- Нємцова В. Творчість Віктора Ковтуна в контексті реалістичних традицій // ОМ. 2008. № 1;
- Загаєцька О. Віктор Ковтун: несуєтна палітра любові // Там само. 2010. № 2/3.