Непомнящий Володимир Іванович
НЕПО́МНЯЩИЙ Володимир Іванович (22. 02. 1965, м. Чугуїв Харків. обл.) — графік, живописець. Чоловік О. Непомнящої. Член НСХУ (2005). Закін. Харків. художнє училище (1984; викл. Є. Надєждін, Ю. Киянський, Г. Коробов, В. Ярошенко), худож.-графіч. факультет Харків. пед. інституту (1992, викл. Н. Вихованчук, В. Тимошевський). Від 1990 викладає образотворче мистецтво в заг.-осв. школах Чугуєва та Чугуїв. дит. худож. школі (від 2005 — директор). Створює переважно пейзажі й натюрморти в різноманіт. техніках живопису та графіки. У заг.-колорист. манеру роботи з «м’яким живописом» (пастеллю) додає темний колір основи, завдяки чому зображення набувають таємничості та загадковості, особливої світлості тонових градацій, яскравості та експресивності рисунка. Н. відзначено першою премією на 10-му Міжнар. худож. пленері (2009, Польща) та на Міжнар. виставці від Нью-Йорк. академії мистецтв (2011). Учасник обл., всеукр. та міжнар. мистецьких виставок та пленерів від 1984. Персон. — у Харкові (2003–04, 2006, 2008, 2010), Чугуєві (2005, 2011, 2015–16), м. Старий Оскол (РФ), м. Козенице (Польща; обидві — 2009). Окремі роботи зберігаються в Чугуїв. худож. галереї та істор.-мемор. музеї І. Рєпіна, Конотоп. краєзн. музеї, Музеї І. Кожедуба (м. Шостка), Тростянец. краєзн. музеї (усі — Сум. обл.), музеях Харків. академії міського господарства та Донец. пед. університету, Бердян. (Запоріз. обл.), Бєлгород. (РФ) та Старооскол. ХМ, Музеї О. Кокеля (с. Тархани), Музеї Чебоксар. університету (обидва — Чувас. Респ., РФ), Музеї м. Козенице.
Тв.: «Чугуїв — рєпінське місто» (2001), «Сільський пейзаж» (2002), «Чорнобривців насіяла мати», «Квітуча рєпінська садиба» (обидва — 2003), «Зачарована Десна», «Святі місця Харкова» (обидва — 2004), «Пейзаж на річці Ворсклі», «Подих Благовіщення» (обидва — 2006), «Копичка», «Українська хата» (обидва — 2007), «Православна святиня» (2008), «Пейзаж з гусьми», «Ясний день. Свято-Преображенський собор» (обидва — 2010), «Млин часів С. Васильківського» (2011), «Осінні промені», «Будинок лісника», «Старий Чугуїв. Успенка», «Сонячний день», триптих «Ліс» (усі — 2015), «Рєпінська садиба», «Дерев’яний місток на Фігурівці» (обидва — 2020).
Літ.: Харківщина мистецька: історія, традиції, сучасність: до 70-річчя Харків. організації НСХУ: Зб. статей за мат. Міжнар. наук.-практ. конф. (Харків, 22 жовтня 2008 р.). Х., 2008; Шляхами С. Васильківського: погляд через століття (Харків–Житомир, липень — серпень 2010). [Б. м.], 2010; Мистецький світ України: живопис, графіка: Каталог. К., 2011; Мистецька палітра Слобожанщини: історія, традиції, сучасність. Х., 2013.
О. Й. Денисенко
Основні твори
«Чугуїв — рєпінське місто» (2001), «Сільський пейзаж» (2002), «Чорнобривців насіяла мати», «Квітуча рєпінська садиба» (обидва — 2003), «Зачарована Десна», «Святі місця Харкова» (обидва — 2004), «Пейзаж на річці Ворсклі», «Подих Благовіщення» (обидва — 2006), «Копичка», «Українська хата» (обидва — 2007), «Православна святиня» (2008), «Пейзаж з гусьми», «Ясний день. Свято-Преображенський собор» (обидва — 2010), «Млин часів С. Васильківського» (2011), «Осінні промені», «Будинок лісника», «Старий Чугуїв. Успенка», «Сонячний день», триптих «Ліс» (усі — 2015), «Рєпінська садиба», «Дерев’яний місток на Фігурівці» (обидва — 2020).
Рекомендована література
- Харківщина мистецька: історія, традиції, сучасність: до 70-річчя Харків. організації НСХУ: Зб. статей за мат. Міжнар. наук.-практ. конф. (Харків, 22 жовтня 2008 р.). Х., 2008;
- Шляхами С. Васильківського: погляд через століття (Харків–Житомир, липень — серпень 2010). [Б. м.], 2010;
- Мистецький світ України: живопис, графіка: Каталог. К., 2011;
- Мистецька палітра Слобожанщини: історія, традиції, сучасність. Х., 2013.
Фотоілюстрації
О. Й. Денисенко
Людина 
