NERVIE

«NERVIE» («La Nervie») — літературно-мистецький журнал. Видавали 1920–32 у Брюсселі, м. Брен-лє-Комт (Бельгія) та Парижі зазвичай як місячник, інколи — з порушенням зазнач. періодичності. Ред. — Е. Лє­­комт. «N.» — впливове міжнар. видання, яке розповсюджували в Бельгії, Франції та франкомов. кантонах Швейцарії. Гол. тематика часопису — літературозн. публікації (літ. огляди, рец., переклади худож. творів з ін. мов французькою тощо), а також мистецтвозн. розвідки про історію та сучасність розвитку бельгій. та, переважно, зарубіж. мистецтва. 1920 ред. часопису видала серію темат. випусків, присвяч. оглядам зарубіж. літ-ри та мистецтва. 1928 журнал приурочив 2 числа укр. літ-рі: № 4/5 (заг. обсяг — 56 с.), що вийшов під назвою «L’Ukraine», та № 7 (обсяг — 20 с.), видрукуваний у липні (Брюссель; Париж) під заг. назвою «Антологія української літератури». «Спарений» номер містив статті: А. Мартеля — «Давня українська література», П. Филиповича — «Сучасна українська література» (розлога літературозн. розвідка про сучасне укр. письменство, зокрема літ. діяльність Лесі Українки), В. Харківа — «Українська музика» (обидві — у перекл. А. Мартеля), бельг.-франц. дослідниці С. Кор­бйо — «Українське мистецтво». До № 7 увійшли франкомовні публікації, перекладені А. Мартелем з оригін. творів або запозичені з франкомов. вид. Українського соціологічного інституту «Antologie de la littérature Ukrainienne jus­qu’au milieu du XIXe siècle» (Paris; Genève; Prague, 1921), підготовленої та укладеної М. Грушевсь­ким та його донькою К. Грушевською на еміграції. Містить передмову відомого франц. славіста А. Мейє із екскурсом в укр. історію, зокрема Київ. Русі, зародження, становлення та розвиток укр. літ-ри від доби Середньовіччя до модер. часів; переклади уривків із творів «Повість минулих літ» (1030), «Слово о полку Ігоревім» (1185), «Повчання ченцям» св. Феодосія [Печерського] (19 ст.), «Сватання князя Володимира», «Спорудження Святої Софії в Києві» (обидва за підписом — Ноель). У рубриці модер. та сучас. епохи надрук. такі твори: «Пісня» Г. Сковороди, «Промова Павла Полуботка перед Петром Великим» (анонім), «Мар’яна» та «Заповіт» Т. Шевченка, витяг із «Книги буття українського народу» М. Костомарова, «Дитя…» та «Україна» П. Куліша, «Перемога» й «Слово, чому ти не твердая криця…» Лесі Українки, «Каменярі» та «Гімн думці» І. Франка, «Fata morgana» М. Коцюбинського, «В неволі» А. Кримського, «Гірке похмілля» та «У шахтарів: Як вони живуть і працюють на шахті» С. Черкасенка, «Вітер з України» П. Тичини, «Весна» П. Филиповича. Окремий розділ присвяч. укр. фольклору, зокрема під назвою «Думи» тут опубл. популярні нар. ліро-епічні пісні «Плач полонянки», «Буря на Чорному морі», «Смерть козака».

Літ.: Кравець Я. Французькомовне прочитання Лесі Українки: критика, переклади // Волинь філологічна: текст і контекст. Універсум Лесі Українки. Лц., 2016. Вип. 22.

С. Р. Блавацький

Рекомендована література

1. Кравець Я. Французькомовне прочитання Лесі Українки: критика, переклади // Волинь філологічна: текст і контекст. Універсум Лесі Українки. Лц., 2016. Вип. 22.
   Google ScholarInternet

завантажити статтю