Нерода Георгій Васильович
НЕРО́ДА Георгій Васильович (17(29). 01. 1895, Чернігів — 08. 03. 1983, Москва) — скульптор. Батько Ю. Нероди. Народний художник РРФСР (1967). Член-кореспондент АМ СРСР (1967). Член Асоц. художників рев. Росії (1926), СХ СРСР (1942). Срібна медаль ім. М. Грекова (1974). Державні нагороди СРСР. 1913–17 навч. в Моск. училищі живопису, скульптури та архітектури (викл. С. Волнухін). 1917–22 мешкав у Чернігові, пізніше виїхав до Москви. Від 1918 викладав у худож. студіях Черніг. губерн. відділу нар. освіти, у студії при Черніг. товаристві художників та працював у декор.-плакат. майстерні. На базі худож. майстерень створив цех з виготовлення дит. іграшок. Був чл. Черніг. наук. товариства, очолював Черніг. губерн. бюро профспілки працівників мистецтв. Під час 2-ї світової війни перебував на Пн.-Зх. та Пд.-Зх. фронтах як військ. художник (1942–43), створив серію фронт. портретів. Основна галузь — станкова та монумент. скульптура. Окремі твори зберігаються в ДТГ, Держ. центр. музеї сучас. історії Росії (обидва — Москва), Воєнно-мед. музеї (С.-Петербург).
Додаткові відомості
- Основні твори
- проекти — пам’ятників М. Коцюбинському для Чернігова (1921) та Вінниці (1933), Ф. Нансену (кін. 1920-х рр.), монумента Першій кінній армії для Луганська (1934); портрети — І. Франка (1918), Л. Толстого (1917–19), В. Брюсова (1920-і рр.), «Автопортрет» (1925), Ф. Нансена (1926), «Син» (1928), двічі Героя Рад. Союзу М. Степанищева (1948), О. Пушкіна (1949, 1955); «Рибалка» (1929), «Жіночий торс» (поч. 1930-х рр.), «Колгоспниці» (1930), «Після старту», «Плавчиня», «Шахтар» (усі — 1935), «Музика» (1954), «Дівчинка» (кін. 1960-х рр.); погруддя — академіка І. Губкіна (1951), М. Чернишевського (1953; обидва — для Моск. університету); скульптурні композиції — для Челябін. театру опери та балету (1954), Барнаул. драм. театру (1972); надгробки на могилах — кінорежисера С. Ейзенштейна (1960), артиста В. Дурова (1973; обидва — Новодівиче кладовище, Москва); пам’ятники — О. Пушкіну (1967, м. Бердянськ Запоріз. обл.; 1986, м. Таганрог), героям-морякам (1973, м. Сєвєроморськ); монументи — Перемоги (1974, м. Великий Новгород; усі — РФ; обидва — співавт.), «Робітник» (1978, Москва).
Рекомендована література
- Георгий Васильевич Нерода: Альбом. Москва, 1985.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
