Нестор
НЕ́СТОР (Анисимов Микола Олександрович; 09. 11. 1885, м. Вятка, нині Кіров, РФ — 04. 11. 1962, Москва) — церковний діяч РПЦ. Закін. Казан. реал. училище (нині РФ, 1905), місіонер. курси при Казан. духов. академії. 17 квітня 1907 прийняв чернечий постриг, 6 травня возвед. у сан ієродиякона, 9 травня — ієромонаха. Відтоді — місіонер на Камчатці (Росія). Брав активну участь в організації Благодій. камчат. братства (1910). Вивчивши тунгус. (евенкій.) і коряц. мови, перекладав ними богослужб. книги. 1913 возвед. у сан ігумена. На поч. 1–ї світ. війни організував і очолив сан. загін. Наприкінці 1915 відкликаний з фронту, возвед. у сан архімандрита. 29 жовтня 1916 хіротонізов. на єпископа Камчатського і Петропавлівського. Був чл. комісії з фотографування і опису пошкоджень Кремля 1917, її звіт опублікував під назвою «Расстрел Московского Кремля» (Москва, 1917), за що був заарешт. і понад місяць перебував в ув’язненні. 1921 засн. Камчат. подвір’я в Харбіні (нині Китай). 1933 возвед. у сан архієпископа. 1945 признач. керуючим Харбін. єпархією, 1946 возвед. у сан митрополита Харбіна і Маньчжурії, Екзарха Сх. Азії. 14 червня 1948 заарешт., 25 грудня за звинуваченням в актив. ворожій діяльності проти СРСР засудж. до 8-ми років виправно-труд. таборів. Покарання відбував у Мордовії (РФ). Від 18 липня 1956 — митрополит Новосибірський і Барнаульський. 8 вересня 1958 звільнений на спокій, але 9 грудня признач. митрополитом Кіровоградським та Миколаївським.
Рекомендована література
- Караулов А. К. Митрополит Нестор. Камчатский миссионер. 1885–1962. Петропавловск-Камчатский, 2000;
- Фомин С. В. Апостол Камчатки. Митрополит Нестор (Анисимов). Москва, 2004;
- Вернувшийся домой: Жизнеописание и сборник трудов митр. Нестора (Анисимова): В 2 т. Москва, 2005.
Завантажити статтю
2.jpg)
Людина 
.jpg)
