Нестор
Визначення і загальна характеристика
НЕ́СТОР (Сидорук Георгій Мартинович; 10. 01. 1904, м. Заверце Бендин. пов. Петроків. губ., нині Сілез. воєводства, Польща — 01. 10. 1951, м. Курськ, РФ) — церковний діяч РПЦ. Закін. Полтав. гімназію (1920), істор. факультет Харків. університету (1926). Відтоді викладав у навч. закладах Полтави. 16 лютого 1936 заарешт., 15 листопада того ж року за звинуваченням в участі в контррев. організації засудж. до 4-х р. виправно-труд. таборів. Під час 2-ї світової війни працював дир. Полтав. муз.-драм. театру. 1942–44 — викладач пастир. курсів Полтав. єпархії. 2 листопада 1944 рукопоклад. у сан диякона, 4 листопада — священика, признач. настоятелем Полтав. кафедрал. собору. Від січня 1945 — протоієрей. 24 вересня 1945 пострижений у чернецтво, 30 вересня того ж року возвед. у сан архімандрита. 14 жовтня 1945 висвяч. на єпископа Уманського, вікарія Київ. єпархії, признач. тимчасово керуючим Мукачів.-Пряшів. єпархією, від 24 жовтня того ж року — єпископ Ужгородський і Мукачівський, від 3 червня 1948 — єпископ Курський і Бєлгородський. Виконував закордонні місії РПЦ. Реабіліт. 1959.