Нестор

НЕ́СТОР (Тугай Микита Арсенійович; 03. 04. 1900, с. Жуляни Київ. пов. Київ. губ., нині в межах Києва — 17. 02. 1969, Київ) — церковний діяч РПЦ. Закін. Київ. духовну семінарію (1953). У 10-річ. віці прийнятий послушником до Києво-Печер. лаври. Після закінчення пастир. курсів від 1920 — парафіял. священик при Київ. Михайлів. Золотоверхому монастирі. 1923 перевед. до Петрограда (нині С.-Пе­тербург). 1924 прийняв чернечий постриг і висвяч. на ієродиякона. 16 лютого 1933 заарешт., 5 квітня того ж року засудж. до 10-ти р. заслання. 1933–39 працював в геол. партії в Респ. Комі, 1939–41 — бухгалтером в Орлов. обл. (обидва — РФ). Під час 2-ї світової вій­ни — у рад. армії. 1945 прийнятий до братії Києво-Печер. лаври. 30 грудня 1946 рукопоклад. у сан ієромонаха. 1 серпня 1953 возвед. у сан архімандрита, 16 серпня того ж року признач. намісником Києво-Печер. лаври. 6 грудня 1953 хіротонізов. на єпископа Уманського, вікарія Київ. єпархії. Від 11 листопада 1954 — єпископ Переяслав-Хмельницький, від 16 березня 1961 — Харківський і Богодухівський, від 30 березня 1964 — Чернігівський і Ніжинсь­кий, тимчасово керуючий Сум. єпархією.

Рекомендована література

1. Соловьяников Г., прот. Епископ Нестор: [некролог] // Журн. Моск. Патриархии. 1969. № 4.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю