Ніколадзе Георгій

НІКОЛ´АДЗЕ Георгій (29. 07(10. 08). 1888, с. Діді-Джихаїші, Грузія — 22. 09. 1931, Тифліс, нині Тбілісі) — фахівець у галузі металургії, математик. Син Н. Ніколадзе. Закін. хім. від­діле­н­ня С.-Пе­тербур. технол. ін­ституту (1913). У 1910–11 досліджував р. Інгурі (впадає у Чорне море) у Зх. Грузії з метою спорудже­н­ня на ній електро­станції. 1913 працював на Косогір. металург. заводі (м. Тула, Росія); 1914–15 — на Юзів. металург. заводі (нині Донецьк); 1915 — у хім. комітеті при Гол. артилер. упр.; 1916 — за­ступник нач., 1917–18 — нач. домен. цеху Єнакіїв. металург. заводу (нині Донец. обл.). На Донбасі товаришував і спів­­працював із М. Курако, І. Бардіним і М. Луговцовим; досліджував технологію домен. процесу, а також екон. стан справи; водночас за­ймався математикою. 1918–31 з пере­рвою — у Тифліс. університеті (один із засн.): від 1928 — проф. 1926 по­їхав у закордон­не від­рядже­н­ня з наук. та госп. метою, зокрема побував у Німеч­чині, Франції та Великій Британії. У Франції сконструював оригін. обчислюв. машину. 1928 у Сорбонн. університеті в Парижі отримав ступ. д-ра математики, а осн. ідеї своєї дис. «О не­прерывных системах геометрических фигур» виголосив на 8-му Між­нар. матем. кон­гресі у м. Болонья (Італія). У тому ж році повернувся в Тифліс і почав читати курси теорії кривих та теорії поверхонь в Університеті; очолив кафедри нарис. геометрії й електрометалургії Грузин. політех. ін­ституту. 1929 керував проектува­н­ням Тифліс. дослід. феромарганц. заводу, роз­робив і впровадив виробництво феро­сплавів. Згодом результати дослідів стали під­ґрунтям проектува­н­ня Зе­стафон. феро­сплав. заводу, що нині носить його імʼя. 1930 взяв участь у 1-му Всесоюз. зʼ­їзді математиків у Харкові. Наук. інтереси стосувалися нарис., проектив. і алгебрич. геометрії, історії математики; роз­робляв матем. термінологію. Під керівництвом Н. був створ. тех. термінол. словник. За­ймався про­блемами грузин. графіки, під­готовкою навч. літ-ри. Нині його вважають одним із фундаторів грузин. матем. школи та рад. електрометалургії. Зробив знач. внесок у роз­виток охорони здо­ровʼя, електрифікацію, будівництво шляхів сполуче­н­ня в Грузії. Деякий час керував Геогр. товариством Грузії. За­ймався альпінізмом, був зачинателем цього виду спорту в СРСР. Опублікував низку праць рідною мовою. 2009 у Тбілісі грузин. мовою ви­йшов збірник доповід­ей, присвячений 120-річчю Н.

Завантажити статтю