Николаев
«НИКОЛА́ЕВ» — публіцистичний й літературно-художній журнал. Заснований і видавець — мале підприємство «Можливості Кіммерії» (дир. — В. Карнаух). Виходив 2000–01 в Миколаєві російською мовою раз на місяць накладом 1500 прим., у перший рік вид. — 4, наступного — 6 здвоєних номерів. Головний редактор — С. Галушкін. На межі двох століть після тривалої ізоляції (в рад. роки Миколаїв був закритим містом) ред. запропонувала трибуну для широкого висвітлення проблем соц.-політ. та екон. змін, міського самоврядування, розвитку культури. Осн. рубрики: «Николаевский календарь», «Размышления о главном», «Как жить», «Корабел», «Urbi et orbi (городу и миру)», «Южная муза», «Театр», «Забытые имена». Серед авторів — журналістка О. Тихончук («Тупик ли? Жить без судостроения Николаев может»), соціолог С. Гаврилов («Украинская национальная идея»), історик суднобудування В. Бабич («Последние крейсера Российской империи»), археолог А. Дідич («Скифская степь Бориса Мозолевского»), поет і театрознавець С. Піскурев («И тьма становится светом…»). Окрім того, в місячнику друкували свої розвідки волонтер Дж. Ендерс із Корпусу Миру США, співроб. центру «Наваль-Експерт», викл. вузів, працівники обл. краєзн. музею та музею суднобудування і флоту. Журнал знайомив із результатами щоріч. програми «Людина року. Городянин року», істор. спадщиною пд.-слов’ян. степу (Ольвія, Геродот, «Просвіта»), творчістю художника-мариніста 19 ст. з Очакова Р. Судковського, сучасника В. Бахтова, публікував вірші Е. Январьова, прозаїків А. Малярова, М. Троянова, художні перекл. О. Павлова творів укр. поета Д. Кременя. Припинив існування через брак коштів.