«НИКОЛА́ЕВ» — публіцистичний й літературно-художній журнал. Заснований і видавець — мале під­приємство «Можливості Кім­мерії» (дир. — В. Карнаух). Виходив 2000–01 в Миколаєві російською мовою раз на місяць накладом 1500 прим., у перший рік вид. — 4, на­ступного — 6 здвоєних номерів. Головний редактор — С. Галушкін. На межі двох століть після тривалої ізоляції (в рад. роки Миколаїв був закритим містом) ред. за­пропонувала трибуну для широкого висвітле­н­ня про­блем соц.-політ. та екон. змін, міського самоврядува­н­ня, роз­витку культури. Осн. рубрики: «Николаевский календарь», «Размышления о главном», «Как жить», «Корабел», «Urbi et orbi (городу и миру)», «Южная муза», «Театр», «Забытые имена». Серед авторів — журналістка О. Тихончук («Тупик ли? Жить без судостроения Николаев может»), соціолог С. Гаврилов («Украинская национальная идея»), історик суднобудува­н­ня В. Бабич («Последние крейсера Рос­сийской империи»), археолог А. Дідич («Скифская степь Бориса Мозолевского»), поет і театро­знавець С. Піскурев («И тьма становится светом…»). Окрім того, в місячнику друкували свої роз­відки волонтер Дж. Ендерс із Корпусу Миру США, спів­роб. центру «Наваль-Екс­перт», викл. вузів, працівники обл. краєзн. музею та музею суднобудува­н­ня і флоту. Журнал зна­йомив із результатами щоріч. про­грами «Людина року. Городянин року», істор. спадщиною пд.-словʼян. степу (Ольвія, Геродот, «Просвіта»), творчістю художника-мариніста 19 ст. з Очакова Р. Судковського, сучасника В. Ба­хтова, публікував вірші Е. Январьова, прозаїків А. Малярова, М. Троянова, художні перекл. О. Па­влова творів укр. поета Д. Кременя. Припинив існува­н­ня через брак коштів.