Ніколаєв Георгій Ілліч

НІКОЛА́ЄВ Георгій Ілліч (21. 07. 1941, Запоріжжя — 09. 08. 2010, Москва) — письменник, журналіст. Член СПУ (1990). Після закінчення Моск. університету (1963) повернувся в Запоріжжя, працював на телебаченні (був одним із перших дикторів); у 1970-і рр. — у відділі наук.-тех. інформації Держ. НДПІ титану. Написав і видав кілька наук.-популяр. книг, серед яких — «Магний служит человеку» (1973) та «Металл века: [титан]» (1975; обидві — Дніпропетровськ). Тоді ж розпочав роботу над романом «Астапово», присвяч. остан. дням життя Л. Толстого (під час написання опрацьовував музей. та архів. фонди, переписувався з нащадками письменника): 1983 подав рукопис роману до видавництва «Рад. письменник» (Москва), опубл. лише 1990 (за сприяння Є. Євтушенка), перевид. 2013. Від 1991 — літ. ред. г. «Наш город» (Запоріжжя), де часто публікував свої матеріали, перекладав з нім. та англ. мов, відгуки на публікації письменників Запоріжжя. Автор наук.-фантаст. оповідань, які друкував у альманасі «Хортиця» (Запоріжжя) та ж. «Химия и жизнь» (Москва, 1985–87). Наприкінці 1990-х рр. виїхав до Москви, на журналіст. роботі. Н. належать також романи «Загадка Есенина» (Москва, 2011) і «Детская вера» (не опубл.).

Літ.: Ребро П. Момент признания настал: [Г. Николаев — чл. СПУ] // Индустр. Запорожье. 1992, 11 июля; Сушко К. «Толстовец» из «Нашего города» // Запороз. Січ. 1994, 3 лют.

І. Я. Павленко

Рекомендована література

Ребро П. Момент признания настал: [Г. Николаев – чл. СПУ] // Индустр. Запорожье. 1992, 11 июля;
Сушко К. «Толстовец» из «Нашего города» // Запороз. Січ. 1994, 3 лют.