Обводнення
ОБВО́ДНЕННЯ — комплекс заходів (переважно гідротехнічних), що проводять у безводих і маловодих районах для забезпечення їх водою; підвищення господарського й побутового водозабезпечення за рахунок використання місцевого стоку, вод підземних або через надходження води каналами, водоводами з багатих на воду районів; штучне зволоження ґрунту шляхом подачі води з водного джерела з метою отримання більшого врожаю в аридних умовах. О. — 1-й етап будівництва систем водопостачання й зрошування в місцях, де відсутні водні джерела, вони малодебітні чи мають непридатну для споживання воду. При О. в першу чергу освоюють місц. водні ресурси (підземні води, річки, озера, опади атмосферні), для чого будують водозабірні споруди (колодязі, каптажі, кяризи, водозабори на річках тощо), водосховища для акумуляції місц. стоку, регулювал. водосховища на річках та ін. Якщо вони недостатні, відсутні або нерівномірно розподілені на місцевості, то виявляють зовн. водні джерела, з яких воду по каналах і трубопроводах обводнювал. систем подають на обводнювану територію і розподіляють по ній. Склад обводнювал. заходів залежить від госп. використання обводнюваної території. При О. пасовищ будують шахтні й трубчасті колодязі, водоймища з водопій. пунктами. У р-нах богар. землеробства для постачання госп-в водою споруджують групові водопроводи, що поєднують функції обводнювал. і водопостачал. споруд. На території, де є можливості для розвитку вибірк. зрошування (переважно в р-нах обробітку овоч. і корм. культур), будують обводнювал.-зрошувал. системи (по обводнювал. каналах воду подають і для поливу).