Об’єднання бувших вояків українців у Великій Британії
ОБ’Є́ДНАННЯ БУ́ВШИХ ВОЯКІ́В УКРАЇ́НЦІВ У ВЕЛИ́КІЙ БРИТА́НІЇ (ОбВУ)
Засн. 1949 за участі понад 1 тис. українців — вояків із різних армій, переважно з 1-ї Укр. дивізії УНА. Гол. управа — у Лондоні. Первісно об’єднувало бл. 6 тис. чл., з яких понад 2 тис. незабаром емігрували до США, Канади, Австралії, Пд. Америки, країн Зх. Європи; у 1990-х рр. — понад 1,5 тис. У структурі ОбВУ створ. округи «Лондон», «Південь», «Захід», «Середня Англія», «Лінколншір», «Лянкашір», «Брадфордшір», «Шотляндія», що складалися із відділів і гуртків (не менш ніж 12 чл.). Станом на 1953 діяло 74 відділи та 52 гуртки, 1966 — відповідно 47 і 7. Керівні органи — президія (централя) Гол. управи, Гол. управа, Суд честі, Контрол. комісія. Член президії обирають на Заг. зборах (з’їздах), які від 1957 проводили щорічно, від 1962 — 1 раз на 2 р. Щороку організовують окружні конференції, від 1957 — Крайові військ. з’їзди, від 1972 — Побратим. зустрічі (зазвичай до певних дат), від поч. 1970-х рр. — Свято Героїв у оселі Спілки укр. молоді «Тарасівка» (с. Вестон-он-Трент), де коштом ОбВУ встановлено пам’ятник полеглим за волю України. З часу заснування об’єднання приділяло значну увагу військ. справі, зокрема від 1953 його чл. проходили військ. підготовку у британ. військ. формуваннях, у 1970-х рр. у м. Ноттінґем засн. кадет. відділ для укр. юнаків (діяв 3 р., розформований британ. військ. командуванням після протестів уряду СРСР). У 1-й пол. 1960-х рр. ОбВУ мало 24 футбол. команди та команди з ін. видів спорту, що припинили діяльність у 1970-х рр. Було сформовано 18 груп, що надавали матеріал. допомогу укр. ветеранам не лише у Великій Британії, а й у Австрії та Німеччині (зі зростанням добробуту в цих країнах їхню роботу згорнуто). У 1970–80-х рр. ОбВУ постійно виступало з політ. акціями на захист поневоленого українського народу та укр. політв’язнів (акції біля посольства СРСР у Лондоні тощо). Завдяки зусиллям і за кошти чл. ОбВУ встановлено пам’ятники загиблим укр. воякам у Австрії (м. Фельдбах і Траутмансдорф), меморіал. дошки у Відні (церква св. Варвари і г. Леопольдсберґ), Римі (три у крипті храму св. Софії), Лондоні (кафедрал. храм УГКЦ) та ін., а після проголошення відновлення незалежності України 1991 — велич. комплекс на вшанування трагедії побл. с. Базар, нині Коростен. р-ну Житомир. обл. (розстрілу з наказу Г. Котовського полонених учасників 2-го Зимового походу Армії УНР), пам’ятник боям дивізії «Галичина» 1944 на г. Жбир побл. с. Ясенів, нині Золочів. р-ну Львів. обл. ОбВУ створило систему власних військ. нагород: медалі «За заслуги» кількох ступенів, «Золотий Хрест Заслуги» тощо. ОбВУ видало друком 16 книг, 160-й том «Записок НТШ» (1953), 22 збірники різних матеріалів, 15 пам’ят. карток, 3 альманахи, наук. працю В. Кубійовича «Етнічні групи південнозахідньої України (Галичини) на 1.1.1939» (Вісбаден, 1983). ОбВУ є чл. Світ. і Європ. конгресів українців, Світ. державниц. фронту, Світ. ради укр. комбатант. організацій, асоційов. чл. Всеукр. братства ОУН–УПА, активно співпрацює з Союзом українців у Великій Британії. 1992 чл. ОбВУ вперше взяли участь у відзначенні в Україні річниці створення УПА, 1993 — дивізії «Галичина», 1994 — УГВР і бою під Бродами. Друк. орган — ж. «Сурмач» (1955–97). ОбВУ очолювали: М. Длябога (1949–53), М. Білий-Карпинець (1953–73), Т. Кудлик (1974–78), Б. Микитин (1978–86), С. Фостун (1986–2004), І. Равлюк (2004–13). Зі смертю ветеранів фактично припинило діяльність.
Рекомендована література
- Боляновський А. Українські військові формування в Збройних силах Німеччини (1939–1945 рр.). 2013;
- Якимович Б. Націоналізм, патріотизм чи колаборанство? Дивізія Зброї СС «Галичина» // Україна та українці: події далекі і близькі. Вибрані праці. 2014 (обидві — Львів).
Фотоілюстрації
