Об’єднання українців у Великій Британії

ОБʼЄ́ДНА­Н­НЯ УКРАЇ́НЦІВ У ВЕЛИ́КІЙ БРИТА́НІЇ (ОУуВБ) Засн. 1949 частиною колиш. чл. Союзу українців у Великій Британії (у кер-ві пере­важали чл. ОУН(б) і Союзу геть­манців-державників), які ви­йшли з нього через роз­біжності у під­ходах — помірк. і радикальному. Першого дотримувалися пред­ставники т. зв. старшої еміграції — пере­важно українці канад. походже­н­ня, які воювали у складі канад. ЗС на боці антигітлерів. коаліції. Вони вважали, що справа повале­н­ня рос. більшовизму в Україні вже не має ніякої пер­спективи, тому політ. діяльність, що роз­колює сили всередині громади та веде до конфліктів із місц. владою, недоречна. Прихильники другого під­ходу (т. зв. ново­прибулі) — колишні вояки дивізії «Галичина», які були організовано пере­міщені до Великої Британії 1945 і 1947 двома великими групами. Щоб зберегти спокій у громаді й не завадити формуван­ню Союзу українців у Великій Британії як найбільшого громад. обʼ­єд­на­н­ня укр. емі­грантів, радикальніша частина прихильників другого під­ходу й ініціювала створе­н­ня ОУуВБ. 1950 на заг. зборах прийнято статут і обрано кер-во. Знач. вплив на ОУуВБ мав британ. осередок ОУН(м), до нього входили також чл. Закордон. частин ОУН, колишні чл. УНДО, Укр. рев.-демократ. партії та ін. Під­тримувало Держ. центр УНР в екзилі. Напрями діяльності: різноманітна допомога укр. ім­мі­грантам, політ. акції на захист укр. ди­сидентів, проведе­н­ня літ. та істор. вечорів, вшанува­н­ня памʼя­ті ви­знач. укр. діячів культури та історії, від­значе­н­ня реліг. свят, пошире­н­ня знань про Україну та українців у Великій Британії. На час створе­н­ня нараховувало бл. 1,6 тис. чл., 1966 — бл. 600 (кількість зменшилася зокрема і внаслідок еміграції), 2003 — бл. 150. У 1953 ОУуВБ при­дбало у Лондоні будинок для роз­міще­н­ня гол. осередку, 1992 його пере­дано у користува­н­ня Посольству України (роз­таш. Консул. від­діл). У 1960–70-х рр. ОУуВБ мало бл. 12 осередків у м. Брадфорд, Гад­дерсфілд, Галіфакс, Енфілд, Нот­тінґем, Олдґам, Пітерборо, Рочдейл та ін. (станом на 2018 залишився єдиний будинок у Нот­тінґемі). При багатьох із них до 1960-х рр. працювали недільні школи україно­знавства. Від 1967 ОУуВБ організовувало щорічні літні табори для молоді з курсами україно­­знавства у Шотландії, 1970–75 — у Англії. Важливим напрямом діяльності ОУуВБ стала спів­праця з Англо-українським товариством (1953–67) і Товариством ім. Мазепи (1967–85), створ. з ініціативи О. Герберта. Серед акцій Товариства ім. Мазепи — ви­ступ 1968 перед українцями письмен­ника-дисидента А. Кузнецова. 1951 при ОУуВБ засн. Леґію укр. пов­станців (фактично була філією однойм. організації, створ. у Німеч­чині) та жін. секцію (від 1967 — Товариство укр. жінок ім. О. Теліги), 1984 — філію канад. товариства «Волинь»; при ньому також діяли Організація укр. молоді (1970-і рр.), Обʼ­єд­на­н­ня молодих британ. українців (1980-і рр.) та ін.; спів­працював церк. хор «Дні­про». До поч. 1990-х рр. виходив «Бюлетень Обʼ­єд­на­н­ня Українців у Великій Британії». Серед актив. чл. ОУуВБ — О. Воропай, В. Смерека (та її чоловік Іван), В. Коханівський (голова у 1949–52, 1961–63, 1966–72), В. Шаян (1956–60), А. Костюк (1974–75, 1976–85, 1990–91), А. Ясельський (1975–76, 1985–90), О. Чуйко (1994–2003).

Завантажити статтю