КОГУ́Т Бог­дан Йосипович (15. 03. 1921, с. Конюхи, нині Козів. р-ну Терноп. обл. — 16. 02. 2011, Львів) — письмен­ник, громадсько-політичний діяч. Член НСПУ (1999). Народився в сімʼї вояка УГА, чл. УВО. Закінчивши 6-річну школу в Конюхах, 1935 вступив до юнацтва ОУН, був звʼязковим до повіт. провід­ника С. Скоробогатого. 1940 прийнятий дійс. чл. ОУН з псевд. Мак. Від 1943 — військ. референт у с. Бозок (нині Люблін. воєводство, Польща). З на­ближе­н­ням рад. фронту у серпні 1944 вирушив на Зх., у квітні 1945 працював на побудові протитанк. споруд. При­єд­нався до дивізії генерала С. Буняченка Рос. визв. армії, у складі якої брав участь у звільнен­ні Праги. 13 травня 1945 побл. м. Карлові Вари (нині Чехія) потрапив до амер. полону, був пере­даний органам НКВС, восени етапов. до м. Солікамськ (Перм. обл., РФ). У лютому 1948 за звинуваче­н­ням у приналежності до «нім.-фашист. банди ОУН» засудж. до роз­стрілу, який згодом замінено 25-ма р. таборів, 10-ма висилки і 5-ма поразки в громадян. правах. Покара­н­ня від­бував на Колимі, 1956 звільн. Від 1958 мешкав у Миколаєві. Закін. факультет іноз. мов Одес. університету (1962). Учителював; 1975–81 викладав англ. мову у Микол. кораблебуд. ін­ституті. Від 1988 — у Львові. Один із засн. і голова Укр. нац. партії (1989–90). Ініціатор від­родже­н­ня та чл. Проводу ОУН в Україні (1993–2005). Спогади, які К. писав від 1970, склали кн. «Під чорними вітрами» (у 3-х кн., 1995; 1997; 1999; премія ім. Б. Лепкого) і «Терпкий присмак волі» (2005; обидві — Львів). Видав також «Оповіді каторжанки Мирослави Пелех-Куровець» (Л., 2008). Не реабіліт.