Обрії

«О́БРІЇ» – літературно-мистецький науковий тижневик. Видавали у Львові від 6 лютого 1936 до 1 січня 1937; усього — 32 ч., деякі спарені. Ред. і вид. — Б.-Ю. Кравців, відп. ред. — Б. Лотоцький. Газета націєцентрич. спрямування, редакція прагнула згуртувати творчі особистості, навчити читача бачити тогочасність у ширшій істор. перспективі. Програмні статті авторства редактора (також під крипт. б. к.) висвітлювали сутність ідеології націоналізму, конфлікту поколінь («батьки і діти»), роль інтелігенції як духов. проводу нації. У статтях Д. Донцова, З. Кравців, І. Лоського, Є. Маланюка, М. Мухина, Є.-Ю. Пеленського, автора під псевд. Варро та ін. йшлося про перебування І. Франка в Одесі 1909, творчість Лесі Українки, В. Стефаника, Ю. Дараґана й Олега Ольжича, взаємо­зв’я­зок між життям і мистецтвом, ментал. відмінності між українцями й росіянами на основі «Історії русів», образ моря в укр. поезії, політ. пресинг проти укр. письменників в УРСР, репрезентацію України у франц. літ-рі. Ю. Липа обґрунтовував тезу про письменника як свідка історії, концепт «укр. синтези» на основі археол. дослідж. братів Щербаківських. В «О.» прорецензовані книги Катрі Гриневичевої, У. Самчука, Ю. Липи. В істор. розвідках І. Свєнціцького, Д. Гуцула розповідалося про князя Святослава та дипломат. діяльність у Київ. Русі 9–10 ст. Статті про зарубіж. політ. діячів — Жанну д’Арк, А. Старчевіча (ідеолог хорват. націоналізму), а також про тогочасну нім. та давню хорват. літ-ри, про таких зарубіж. письменників, як Ґ. Деледда чи Р. Кіплінґ, увиразнювали націоналіст. дискурс часопису. Низка статей, зокрема авторства М. Островерхи та Дарії Віконської, стосувалися проблем укр. мистецтва, націєтвор. чинника в мистецтві й науці, висвітлювали творчість Ю. Буцманюка, О. Новаківського, О. Климка. В «О.» опубл. поет. твори Б.-І. Антонича, Б.-Ю. Кравціва, І. Наріжної, Ґео Шкурупія, Є. Маланюка, О. Лятуринської, А. Дукіча й Максима Танка, проза Катрі Гриневичевої, В. Кархута, В. Ковальчука (під псевд. В. Тесар), Ю. Липи, Ю. Яновського, М. Будака й Д. Шимуновіча. Серед хронікал. матеріалів — інформація про нові мист. виставки, театр. життя, шевченків. святкування, важливі події в суспільно-політ. житті УРСР, про популяризацію укр. культури за кордоном, зокрема виставку укр. преси в Харбіні. Рубрики: «З думок», «І це, і те», «Стружки», «Хроніка» (підрубрики — «Література», «Мистецтво», «Наука», «Преса», «Концерти», «Театр і кіно», «Нові книжки»). У газеті рекламували нові літ. й наук. вид., часописи «Вістник», «Голос нації», «Нова хата». Вид. ілюстроване чорно-білими світлинами мист. творів та портретами відомих діячів.

Літ.: Українські часописи Львова 1848–1939 рр.: істор.-бібліогр. дослідж.: У 3 т. Т. 3, кн. 2: 1929–1939. Л., 2003.

М. М. Комариця

Рекомендована література

1. Українські часописи Львова 1848–1939 рр.: істор.-бібліогр. дослідж.: У 3 т. Т. 3, кн. 2: 1929–1939. Л., 2003.
   Google ScholarInternet

завантажити статтю