Обробна промисловість
ОБРО́БНА ПРОМИСЛО́ВІСТЬ — сукупність галузей і виробництв з фізичного, хімічного чи механічного оброблення й перероблення різноманітних матеріалів, речовин або компонентів з метою випуску нової продукції. Ін. назва — переробна пром-сть. Сировину для О. п. постачають підприємства добувної промисловості, сільського господарства, лісового господарства, рибного господарства. Вона також тісно пов’язана з торгівлею. На відміну від гірничої промисловості, агропромислового комплексу, рибальства та ін. галуз. комплексів, що становлять ресурс. сектор народного господарства, О. п. належить до вторин. сектору економіки. Охоплює такі виробництва: металургійне; готових метал. виробів; комп’ютерів, електрон. та оптич. продукції; електрич. устаткування; машин і устаткування; автотранспорт. засобів, причепів і напівпричепів; ін. транспорт. засобів; харч. продуктів; напоїв; тютюн. виробів; коксу та продуктів нафтоперероблення; хім. речовин і хім. продукції; осн. фармацевт. продуктів і фармацевт. препаратів; гумових і пластмас. виробів; ін. неметал. мінерал. продукції; меблів; паперу та папер. виробів; текстильне; одягу; шкіри, виробів зі шкіри та ін. матеріалів; а також ремонтування та монтаж машин і устаткування; оброблення деревини та виготовлення виробів з деревини та корка; виготовлення виробів із соломки та рослин. матеріалів для плетіння; поліграф. діяльність, тиражування записаної інформації. Підпр-ва О. п. виготовляють як кінцеву продукцію, тобто вже придатну для використання чи споживання, так і напівфабрикати. Їхній вироб. процес містить складання пром. продукції з придбаних компонентів або виготовлених самостійно. Обробні та переробні галузі можуть тяжіти як до сировин. р-нів, так і до р-нів споживання. На О. п. припадає бл. 75 % світ. продукції, а в економічно розвинених країнах може досягати понад 85 %. В Україні протягом остан. часу у її структурі найбільша частка (бл. 25 %) належала таким галузям: металург. промисловості (див. Кольорова металургія та Чорна металургія; підгалузі: алюмінієва промисловість, вогнетривких матеріалів промисловість, коксохімічна промисловість, свинцево-цинкова промисловість, сурм’яно-ртутна промисловість, трубна промисловість) та металообробній промисловості. У заг.-укр. об’ємі по бл. 15 % виготовленої продукції забезпечували машинобудування (авіаційно-космічна промисловість, автомобільна промисловість, верстатобудування, електротехнічна промисловість, інструментальна промисловість, підшипникова промисловість, приладобудування, радіоелектронна промисловість, суднобудування, тракторобудування) та харчова промисловість (безалкогольних напоїв промисловість, борошномельно-круп’яна промисловість, виноробство, кондитерська промисловість, консервна промисловість, крохмале-патокова промисловість, лікеро-горілчана промисловість, молочна промисловість, м’ясопереробна промисловість, олійно-жирова промисловість, пивоварна промисловість, плодоовочева промисловість, рибна промисловість, спиртова промисловість, тютюнова промисловість, хлібопекарна промисловість, цукрова промисловість). Щодалі у світі зростає значення хімічної промисловості (азотна промисловість, гідролізна промисловість, гумоазбестова промисловість, лакофарбова промисловість, лісохімічна промисловість, мікробіологічна промисловість, мінеральних добрив промисловість, нафтохімічна промисловість, парфумерно-косметична промисловість, побутової хімії промисловість, синтетичних матеріалів промисловість, сірчанокислотна промисловість, содова промисловість, соляна промисловість, целюлозно-паперова промисловість, хіміко-фармацевтична промисловість, хімічних волокон і ниток промисловість, хлорна промисловість). 2020 укр. підприємства нафтопереробної промисловості здійснили первинне перероблення 13,6 млн т сировини (2005 — 50,7 млн т). Вироб-ва з мех. і хім.-мех. оброблення та перероблення деревини об’єднує деревообробна промисловість (меблева промисловість). Найважливішою частиною матер.-тех. бази нар. господарства є будівельних матеріалів і виробів промисловість (азбестоцементна промисловість, будівельних конструкцій промисловість, збірного залізобетону промисловість, скляна промисловість, цегельна промисловість). Широку гаму предметів нар. споживання можуть випускати підприємства легкої промисловості (годинникарство, взуттєва промисловість, вовняна промисловість, лляна промисловість, порцеляно-фаянсова промисловість, текстильна промисловість, трикотажна промисловість, хутрова промисловість, швейна промисловість, шкіряна промисловість, шовкова промисловість, ювелірна промисловість). Виокремлюють вітамінну промисловість, медичну промисловість, медичної техніки промисловість, оборонну промисловість, поліграфічну промисловість. Досить негативно на укр. О. п. вплинула рос. окупація Криму і Донбасу (2014) та повномасштабне вторгнення рос. військ на території України (2022).
Рекомендована література
- Кривенко П. В., Барановський В. Б., Безсмертний М. П. та ін. Будівельні матеріали. К., 1993;
- Мовчан В. П., Бережний М. М. Основи металургії. Дн., 2001;
- Богуслаєв В. О., Ципак В. І., Яценко В. К. Основи технології машинобудування: Навч. посіб. З., 2003;
- Берник П. С., Стоцько З. А., Паламарчук І. П. та ін. Механічні процеси і обладнання переробного та харчового виробництва: Навч. посіб. Л., 2004;
- Чернега Д. Ф., Богушевський В. С., Готвянський Ю. Я. та ін. Основи металургійного виробництва металів і сплавів. К., 2006;
- Пожуєв В. І., Іващенко В. І., Червоний І. Ф., Грицай В. П. Металургія кольорових металів. Ч. 1. Сировинні ресурси і виробництво. З., 2008;
- Колобов Г. А., Грищенко С. Г., Пожуев В. И. Цветная металлургия. З., 2010;
- Тарасенко І. О. Сталий розвиток підприємств легкої промисловості: теорія, методологія, практика. К., 2010;
- Стратегія сталого розвитку хімічної промисловості України: Зб. наук. пр. К., 2011;
- Крикавський Є. В., Похильченко О. А. Концепція кластера у формуванні потенціалу конкурентоздатності деревообробних підприємств. Л., 2012;
- Дейнеко Л. В., Осташко Т. О., Точилін В. О. та ін. Проблеми, напрями та чинники сприяння розвитку внутрішнього ринку України (реальний сектор економіки). К., 2013.
Завантажити статтю
