Обробна промисловість

ОБРО́БНА ПРОМИСЛО́ВІСТЬ — сукупність галузей і виробництв з фізичного, хімічного чи механічного обробле­н­ня й пере­роб­ле­н­ня різноманітних матеріалів, речовин або компонентів з метою випуску нової продукції. Ін. назва — пере­робна пром-сть. Сировину для О. п. по­стачають під­приємства добувної промисловості, сільського господарства, лісового господарства, рибного господарства. Вона також тісно повʼязана з торгівлею. На від­міну від гірничої промисловості, агро­промислового комплексу, рибальства та ін. галуз. комплексів, що становлять ресурс. сектор народного господарства, О. п. належить до вторин. сектору економіки. Охоплює такі виробництва: металургійне; готових метал. виробів; компʼю­те­рів, електрон. та оптич. продукції; електрич. устаткува­н­ня; машин і устаткува­н­ня; автотранс­порт. засобів, причепів і напів­причепів; ін. транс­порт. засобів; харч. продуктів; напоїв; тютюн. виробів; коксу та продуктів нафтоперероб­ле­н­ня; хім. речовин і хім. продукції; осн. фармацевт. продуктів і фармацевт. препаратів; гумових і пластмас. виробів; ін. неметал. мінерал. продукції; меб­лів; паперу та папер. виробів; текс­тильне; одягу; шкіри, виробів зі шкіри та ін. матеріалів; а також ремонтува­н­ня та монтаж машин і устаткува­н­ня; обробле­н­ня деревини та виготовле­н­ня виробів з деревини та корка; виготовле­н­ня виробів із соломки та рослин. матеріалів для плеті­н­ня; полі­граф. діяльність, тиражува­н­ня записаної інформації. Підпр-ва О. п. виготовляють як кінцеву продукцію, тобто вже придатну для викори­ста­н­ня чи спожива­н­ня, так і напів­фабрикати. Їхній вироб. процес містить скла­да­н­ня пром. продукції з при­дбаних компонентів або виготовлених само­стійно. Обробні та пере­робні галузі можуть тяжіти як до сировин. р-нів, так і до р-нів спожива­н­ня. На О. п. припадає бл. 75 % світ. продукції, а в економічно роз­винених країнах може досягати понад 85 %. В Україні протягом остан. часу у її структурі найбільша частка (бл. 25 %) належала таким галузям: металург. промисловості (див. Кольорова металургія та Чорна металургія; під­галузі: алюмінієва промисловість, вогнетривких матеріалів промисловість, коксохімічна промисловість, свинцево-цинкова промисловість, сурмʼяно-ртутна промисловість, трубна промисловість) та металооб­робній промисловості. У заг.-укр. обʼємі по бл. 15 % виготовленої продукції забезпечували машинобудува­н­ня (авіаційно-космічна промисловість, автомобільна промисловість, вер­статобудува­н­ня, електротехнічна промисловість, інструментальна промисловість, під­шипникова промисловість, приладобудува­н­ня, радіо­електрон­на промисловість, суднобудува­н­ня, тракторобудува­н­ня) та харчова промисловість (без­алкогольних напоїв промисловість, бо­рош­номельно-крупʼяна промисловість, виноробство, кондитерська промисловість, консервна промисловість, крохмале-патокова промисловість, лікеро-горілчана промисловість, молочна промисловість, мʼясопереробна промисловість, олійно-жирова промисловість, пивоварна промисловість, плодоовочева промисловість, рибна промисловість, спиртова промисловість, тютюнова промисловість, хлібопекарна промисловість, цукрова промисловість). Щодалі у світі зро­стає значе­н­ня хімічної промисловості (азотна промисловість, гідролізна промисловість, гумоазбестова промисловість, лакофарбова промисловість, лісохімічна промисловість, мікробіо­логічна промисловість, мінеральних добрив промисловість, нафтохімічна промисловість, парфумерно-косметична промисловість, побутової хімії промисловість, синтетичних матеріалів промисловість, сірчанокислотна промисловість, содова промисловість, соляна промисловість, целюлозно-паперова промисловість, хіміко-фармацевтична промисловість, хімічних волокон і ниток промисловість, хлорна промисловість). 2020 укр. під­приємства нафтопереробної промисловості здійснили первин­не пере­робле­н­ня 13,6 млн т сировини (2005 — 50,7 млн т). Вироб-ва з мех. і хім.-мех. оброб­ле­н­ня та пере­робле­н­ня деревини обʼ­єд­нує деревооб­робна промисловість (меблева промисловість). Найважливішою частиною матер.-тех. бази нар. господарства є будівельних матеріалів і виробів промисловість (азбестоцементна промисловість, будівельних кон­струкцій промисловість, збірного залізобетону промисловість, скляна промисловість, цегельна промисловість). Широку гаму предметів нар. спожива­н­ня можуть випускати під­приємства легкої промисловості (годин­никарство, взут­тєва промисловість, вовняна промисловість, лляна промисловість, порцеляно-фаянсова промисловість, текс­тильна промисловість, трикотажна промисловість, хутрова промисловість, швейна промисловість, шкіряна промисловість, шовкова промисловість, ювелірна промисловість). Ви­окремлюють вітамін­ну промисловість, медичну промисловість, медичної техніки промисловість, оборон­ну промисловість, полі­графічну промисловість. Досить негативно на укр. О. п. вплинула рос. окупація Криму і Донбасу (2014) та повномас­штабне вторг­не­н­ня рос. військ на території України (2022).

Завантажити статтю