Овдієнко Людмила Миколаївна

ОВДІЄ́НКО Людмила Миколаївна (01. 05. 1948, с. Нова Гребля Ромен. р-ну Сум. обл. — 15. 08. 2015, м. Кобеляки Полтав. обл.) — письмен­ниця. Член НСПУ (1979). Літ. премії ім. П. Артеменка (1980), ім. Олександра Олеся (2004), ім. Г. Яценка (2014), ім. І. Котляревського (2015). Закін. Полтав. пед. ін­ститут (1980). На журналіст. роботі, зокрема від 1969 — у кобеляц. рай. г. «Колос»: від 1991 — ред. Вірші почала писати у шкіл. віці, дебютувала 1964 добіркою поезій у лохвиц. рай. г. «Зоря» (Полтав. обл.), згодом публікації зʼявили­ся в обл. та всеукр. періодиці, а також колектив. збірках. Окремі твори О. пере­кладені рос., болгар., нім. мовами.

Тв.: Весняна повінь. К., 1977; Довіра. Х., 1985; Зліва, де серце. П., 1991; Не прощаюся… Кобеляки, 1997; Не ви­стачає тиші для молитви. Миргород, 2004; Вибір. Кобеляки, 2005; Дорога до себе: Проза. Миргород, 2005; Ми більше не вороги: Докум. повість. П., 2009; Життя вже майже зро­зуміле... П., 2013; Прогуркотів мій поїзд, пролетів… П., 2018.

Літ.: Дяченко А. Людмилі Овдієнко — 50 // ЛУ. 1998, 14 трав.

М. І. Степаненко

Завантажити статтю