Овочівництва і баштанництва Інститут НААНУ

ОВОЧІВНИ́ЦТВА І БАШТА́ННИЦТВА Інститут НААНУ  — науково-дослідна установа, що вивчає проблеми селекції овочевих та баштанних культур. Засн. 1947 у Харкові як Укр. НДІ овочівництва шляхом об’єднання Укр. НДІ соціаліст. землеробства та Укр. НДІ захисту рослин. Від 1956 — Укр. НДІ овочівництва і картоплі, від 1968 — Укр. НДІ овочівництва і баштанництва, від 1992 — сучасна назва. Від 1967 розташ. у с-щі Селекційне Харків. р-ну Харків. обл. Від 1990 підпорядк. УААН (від 2010 — НААНУ). До складу Інституту входять дослідні станції: Дніпроп. (с. Олександрівка Дніпров. р-ну), Донец. (с-ще Селекційне) та «Маяк» (с. Крути Ніжин. р-ну Черніг. обл.); дослідні господарства: «Пархомівське» (с. Пархомівка Богодухів. р-ну), «Борки» (смт Бірки Харків. р-ну; обидва — Харків. обл.), «Мерефа» та Донец. дослідне госп-во (обидва — с-ще Селекційне). Має відділи: новіт. технологій вирощування овоч. і баштан. культур (лаб. адаптив. овочівництва, зберігання й стандартизації; агрохім. дослідж. і якості продукції; інновац.-інвестиц. розвитку овоч. ринку й інтелект. власності); селекції та насінництва овоч. і баштан. культур (лаб. генетики, генет. ресурсів і біотехнології; селекції пасльон. і гарбуз. культур; селекції дворіч. та малопошир. культур; насіннє­знавства й насінництва овоч. і баштан. культур). Напрями наук. до­слідж.: розширення та підтримання генет. банку овоч., баштан. і малопошир. культур, що забезпечує оновлення колекцій новими генет. джерелами; залучення до селекц. роботи дикорослих видів та «місцевих» форм; збереження генет. різноманіття; створення стресотолерант. сортів і гібридів овоч. й баштан. культур на основі сучас. методів генетики та біотехнології; добазове та базове насінництво; екол. сортовипробування селекц. інновацій у різних агроклімат. зонах України; створення системи наук.-консультац. підтримки агроформувань і сільс. насел. в освоєнні новіт. технологій та сортів і гібридів овоч. й баштан. культур; розроблення механізму сталого розвитку нац. овочепродукт. підкомплексу. Науковці Інституту розробили та впровадили у виробництво понад 500 сортів та гібридів овоч., баштан. й малопошир. культур, зокрема сорти капусти білоголової пізньостиглої Харківська супер та Лазурна, червоноголової Палета; екстралегкі сорти цибулі Любчик, Белла, Амфора, Варяг; з високим вмістом аскорбін. кислоти сорти і гібриди перцю солодкого Світозар, Злагода F1, Валюша та баклажана Сапфір F1, Біла лілія, Прем’єр (за рівнем холодостійкості не мають аналогів у світі); сорти томата з відмін. смак. властивостями Дама, Гейзер, Зоре­слав, Золота хвиля, Танок, Малинове Віканте. Широкого розповсюдження у відкритому ґрунті набули гібриди огірка засолювал. типу Касатик F1, Слобожанський F1, Смак F1, Ксана F1; виведено перші потрійні гібриди огірка Трой F1, Еврика F1, Анет F1, що дозволяють збільшити продукт. потенціал цієї культури вдвічі. Співроб. Інституту за допомогою сучас. біотехнол. методів проводять роботу зі створення дигаплоїд. гомозигот. ліній овоч. рослин, мікроклонал. розмноження цінних селекц. зразків, вивчення нових фітопрепаратів різного функціон. призначення, відпрацьовують методики прискорення дослідж. у селекції та насінництві, удосконалюють сучасні енергоощадні технології вирощування розсади, товар. продукції у відкритому і закритому ґрунтах та оригін. насіння овоч. і баштан. рослин. У Інституті також розробляють комплексні системи удобрення, захисту рослин проти хвороб, шкідників і бур’я­нів, стандарти на овочево-баштанну продукцію, технологій її переробки й зберігання, методи інтенсифікації екон. стосунків у товар. овочівництві та насінницт­ві. Нині в Інституті працює 120 осіб, зокрема 10 д-рів та 25 канд. н. Серед відомих науковців — Ф. Ткаченко, М. Перегудт, М. Молоцький, О. Онищенко, С. Ледовсь­кий, С. Поліщук, В. Тимченко, О. Болотських, О. Барабаш, В. Кравченко, Л. Шульгіна, Т. Горова, В. Гончаренко, О. Самовол, О. Вітанов, З. Сич, Г. Яровий. Від 1964 видає наук. зб. «Овочівництво i баштан­ництво». Перший дир. — П. Сокол, від 2021 — О. Куц.

Завантажити статтю