Овочівництво

ОВОЧІВНИ́ЦТВО — галузь сільського господарства, що за­ймається виробниц­твом овочевої і баштан­ної продукції, роз­робле­н­ням та вдосконале­н­ням технологій вирощува­н­ня овочевих і баштан­них культур від­критого й захищеного ґрунту, їхньою селекцією, насін­ництвом. До О. належить також грибниц­тво — галузь, що за­ймається культивува­н­ням і пере­робле­н­ням різних видів їстів. грибів (напр., печериця, глива; див. Гриби) та виробництвом міцелію. О. як наука ви­вчає біол. особливості овоч. рослин i наук. основи способів вирощува­н­ня високих урожаїв овочів із мін. затратами праці та коштів. До овоч. і баштан. рослин зараховують понад 1500 видів, що належать до 78 родин, з них при­близно половину культивують, інші використовують у дикорослому стані. У різних овоч. і баштан. рослин в їжу вживають овочі, що поділяють за видами: плодові (напр., помідор, баклажан, перець, огірок, кавун, горох, квасоля), листові (капуста, салат, шпинат, щавель, кріп, мангольд, хрін), цибулеві (цибуля, часник), коренеплоди (морква, буряк, ріпа, редис, редька). Овоч. рослини бувають одно-, дво- і багаторічні. Роз­різняють О. від­критого i захищеного ґрунту. У від­критому вирощують овочі й насі­н­ня у весняно-літній період, у захищеному — овочі в несезон. період (коли за ґрунт.-клімат. умов неможлива вегетація рослин та формува­н­ня врожаю у полі) та роз­саду для висадже­н­ня у від­критий ґрунт. Це до­зволяє забезпечувати споживача овоч. продукцією впродовж цілого року. Площі під овоч. культурами щороку за­ймають бл. 450 тис. га, баштан. — понад 75 тис. га. У харчуван­ні людини овочам i баштан. культурам належить особлива імуномоделююча роль, оскільки при низькій калорійності вони містять багато вітамінів, солей, кислот та ін. речовин, що сприяють правильній роботі органів травле­н­ня, під­вищують стійкість організму до інфекц. хвороб тощо. Овочі вирощують майже у всіх країнах світу. Овоч. рослин нараховують бл. 120 видів (в Україні понад 50). Перші спогади про вирощува­н­ня овочів на території України належать до 5 ст. У 11–15 ст. О. досягло від­носно високого для того часу рівня. Пізніше роз­виток О. проходив повільно. До від­міни кріпос. права (1861) О. носило характер городництва. Роз­виток залізнич. транс­порту сприяв роз­витку комерц. торг. О. Біля ґрунт. та залізнич. доріг, станцій і причалів, великих пром. й адм. центрів утворилися зони товар. О. З роз­витком пром. капіталізму, зро­ста­н­ням індустр. центрів, залізниць широко роз­вивалося приміське пром. О., що було зосере­джене у руках сільс. буржуазії. За при­близним роз­рахунками, на ринки України надходило щорічно 3 млн пудів овочів і зелені, що давало змогу виробляти 35 та споживати понад 30 кг на людину. Проте, порівняно з ін. країнами, О. було роз­винене недо­статньо, а пром. пере­робле­н­ня овочів знаходилося у зародк. стані. Товарне О. складало понад 15 % площі посівів овоч. рослин. Середня урожайність овочів у таких господарствах становила до 8 т/га. 1913 овочі вирощували на пл. 167 тис. га, пере­важно у селян. домогосподарствах. О. базувалося на ручній праці та було мало­продуктивне. У подальшому в звʼязку зі зміною структури економіки та господарства, зокрема індустріалізацією та урбанізацією, потреба в овочах значно зросла. Натурал. характер О. по­ступово змінився товарним: роз­почалася організація великих овоч. госп-в, були значно роз­ширені посівні площі, під­вищилася урожайність, і зросла товарність галузі. Освоювали нові р-ни для виробництва овочів, покращилася їхня видова структура. 1940 було роз­ширено площі посівів овоч. культур до 486 тис. га, валові збори зросли до 5,5 млн т. Під час 2-ї світової вій­ни на території України знищено всі споруди захищеного ґрунту, втрачено кращі сорти овоч. культур. Валовий збір овочів, не­зважаючи на роз­шире­н­ня посів. площі, у 1945 склав лише 75 % порівняно з 1940. Лише 1955 обсяги О. було повністю від­новлено. Одним із найважливіших зав­дань у післявоєн. період стало виріше­н­ня продовол. про­блеми і забезпече­н­ня насел. вітамін. овоч. продукцією. Було прийнято ріше­н­ня про створе­н­ня від­повід. н.-д. закладу: у січні 1947 шляхом обʼ­єд­на­н­ня Укр. НДІ соц. землеробства та Укр. НДІ захисту рослин у Харкові засн. Укр. НДІ овочівництва (див. Овочівництва і баштан­ництва Ін­ститут НААНУ).

У 1950–80-х рр. О. почало роз­виватися на принципово новій основі взаємозвʼязку науки з виробництвом, організовано мережу радго­спів та по­глиблено їхню спеціалізацію. Так, до 1970 навколо великих міст і пром. центрів України створ. 316 спеціаліз. овоче-молоч. радго­спів та ін. держ. госп-в, що обʼ­єд­нано в овоче-молочні трести. О. було також роз­ширено у пд. р-нах країни, пере­важно в результаті збільше­н­ня посівів ран­ніх овочів та створе­н­ня сировин. зон для пере­роб. під­приємств. Усе більшого роз­витку О. набувало на осуш. і зрошув. землях, інтенсивно роз­вивалося парник.-тепличне госп-во з широким викори­ста­н­ням синтет. плівок із за­стосува­н­ням гідропон. методу вирощува­н­ня. У 1990-х рр. за обсягами виробництва Україна посідала 2-е м. серед країн СНД, зокрема 1990 одержано понад 30 % заг.-союз. виробництва овочів. Серед овоч. культур найбільшого значе­н­ня набули капуста, помідор, огірок, морква, буряк столовий, гарбуз, цибуля й часник, серед баштан. — кавун та диня. У ці роки в Україні щорічно виробляли понад 7,4 млн т товар. овоч. продукції, з них 76,5 % — на великотовар. під­приємствах сусп. сектору та 46 % від заг.-союз. фонду насі­н­ня овоче-баштан. рослин, що сприяло забезпечен­ню сорт. насі­н­ням товар. О. Спожива­н­ня овочів досягло 101 кг на людину (за мед. норми спожива­н­ня 161 кг на людину). Після від­новле­н­ня незалежності держави і у звʼязку з пере­ходом України до ринк. економіки за період 1990–2000 у структурі виробництва овочів від­булися значні зміни. Майже всі колгоспи й радгоспи реформов. у колект. с.-г. під­приємства різних форм власності, акціонерні товариства та ін. У цей період виробництвом овочів за­ймалися у приват. секторі, пере­важно фермер. господарствах та господарствах орендаторів (на площах понад 348 тис. га), що складало 75–80 % заг. площ під овоч. й баштан. культурами. Спожива­н­ня овочів становило 125 кг на людину. Нині в Україні посівні площі під овочами від­критого і захищеного ґрунту та баштан. продовол. культурами в усіх категоріях госп-в становлять понад 520 тис. га. Заг. валовий збір складає 10,2 млн т, урожайність — 19,8 т/га. Середня урожайність у великотовар. господарствах — 43 т/га. Найбільший валовий збір овоче-баштан. культур отримано 2012 — понад 11 млн т. За рахунок влас. виробництва забезпечено спожива­н­ня овоче-баштан. продукції на рівні 163 кг на людину. У пере­дових спеціаліз. господарствах Пд. України за умов краплин. зроше­н­ня урожайність помідорів і ріпчастої цибулі сягає 100–120 т/га; перцю солодкого та баклажанів — 60–80 т/га; капусти білоголової, моркви, буряка столового і кабачка — 80–100 т/га. За досягне­н­ня такого рівня врожайності всіма виробниками овочів від­критого ґрунту, валове виробництво овоче-баштан. продукції в Україні може бути збільшено в 3–4 рази (до 25–30 млн т) без збільше­н­ня площ сівби. Нині 85,4 % овочів від­критого і захищеного ґрунту виробляють у господарствах насел., 14,6 % — на великотовар. під­приємствах, зокрема 2,8 % — у фермер. господарствах. Вироб-во баштану крупнотовар. господарствами складає лише 5,4 %, а 94,6% — виробляють господарства насел. За ґрунт.-клімат. зонами України О. роз­поділяють таким чином: Степ — 4,3 млн т (42,2 %), Лісо­степ — 3,9 млн т (38,2 %), Поліс­ся і Карпати бл. 2 млн т (19,6 %). В Україні функціонують 3 великі оп­тові ринки с.-г. продукції: «Столичний» (Київ), «Шувар» (Львів) і «Січовий» (Запоріж­жя). Окрім того, роз­будовують ще 7 таких під­приємств у Одес., Харків., Херсон., Рівнен. і Микол. обл. Осн. напрями роз­витку О. на пер­спективу: за­стосува­н­ня перед. сучас. технологій, інтенсифікація виробництва, висів овочів на кращих пере­важно полив. землях, внесе­н­ня оптимал. доз орган. i мінерал. добрив, поліпше­н­ня організації виробництва високо­якіс. насі­н­ня сортів овоч. культур інтенсив. типу. Найбільші виробники овочів в Україні з вирощува­н­ня: цибулі — ТОВ «Торговий дім Україна» (Скадов. р-н Херсон. обл.), фермер. господарства «Власюк Олени Демʼя­нівни» (с. Бджільне Гайсин. р-ну Вінн. обл.) та «Власник» (с. Садове Херсон. р-ну Херсон. обл.), ТОВ «Зоря» (с. Руська Поляна Черкас. р-ну Черкас. обл.), продовол. компанія «Поді­л­ля» (смт Крижопіль Тульчин. р-ну Вінн. обл.); мор­кви — фермер. господарства «ЮГ» (с. Ольгине Кахов. р-ну Херсон. обл.) та «Сонячний пагорб» (с. Левків Житомир. р-ну Житомир. обл.), приватні під­приємства «Діалог» (с. Левків Житомир. р-ну Житомир. обл.) та «Бонас», ТОВ «АПК Грін Лайн» (обидва — с. Баштанівка Білгород-Дністров. р-ну Одес. обл.); помідорів — приватне під­приємство «Зарваниця Агро» (с. Зарваниця Терноп. р-ну Терноп. обл.), ПАТ «Бондарівське» (с. Бондарівка Старобіл. р-ну Луган. обл.), агрофірма «Роднічок» (с. Миколаївське Микол. р-ну Микол. обл.), фермер. госп-во «Корягін і К» (смт Якимівка Мелітоп. р-ну Запоріз. обл.); перцю солодкого — с.-г. ТОВ «Імені Шевченка» (с. Голубівка Сум. р-ну Сум. обл.); буряка столового — приватне під­приємство «Дзвін» (с. Звиняч Чортків. р-ну Терноп. обл.), ТОВи «Агропартнер-1» (м. Красилів Хмельн. р-ну Хмельн. обл.) та «Агрофірма Юлена» (смт Михайлівка Василів. р-ну Запоріз. обл.); капусти білоголової — приватне під­приємство «Довіра» (с. Білобожниця Чортків. р-ну Терноп. обл.), фермер. госп-во «Від­родже­н­ня» (с. Хутірське Дні­пров. р-ну Дні­проп. обл.); часнику — с.-г. ТОВ «Пальміравідгодівля» (с. Вознесенське Золотоніс. р-ну Черкас. обл.); баштан­них продовольчих — ТОВ «Батьківщина» та колект. с.-г. під­приємство «Зелений Гай» (обидва — с. Малинівка Пологів. р-ну Запоріз. обл.), фермер. госп-во «Вікторія» та ТОВ «Агрофірма НІБАС» (обидва — с. Баштанівка Білгород-Дністров. р-ну Одес. обл.); спаржі — ТОВ «СПП Лана» (с. Плодородне Мелітоп. р-ну Запоріз. обл.), ТОВ «Імені Лесі Українки» (с. Колодяжне Ковел. р-ну Волин. обл.). Упродовж багатьох років Ін­ститут овочівництва і баштан­ництва НААНУ спів­працює щодо на­да­н­ня консультац. послуг з вирощува­н­ня овоч. культур та впровадже­н­ня у виробництво нових сортів і гібридів та ін­новац. роз­робок із субʼєк­та­ми господарюва­н­ня — з вирощува­н­ня товар. овочів: с.-г. вироб. ко­оператив «Вітязь» (Чугуїв. р-н Харків. обл.), с.-г. під­приємство «Дов­жик» (Богодухів. р-н Харків. обл.), фермер. господарства «Агровід» (Щастин. р-н Луган. обл.) та «Золота рибка» (Первомай. р-н Микол. обл.), приватне агро­пром. під­приємство «Березина» (Чортків. р-н Терноп. обл.), приватне під­приємство «Димура» (Мелітоп. р-н Запоріз. обл.); насі­н­ня овоч. і баштан. культур: ТОВи Агрофірма «Елітсортнасі­н­ня» (Київ), «Сортнасін­нєовоч» (Одеса), «Свитязь» (Львів. обл.), «Вас­сма» (Київ. обл.), Ніжин. агротех. ін­ститут Нац. університету біо­ресурсів і природокористува­н­ня України (Черніг. обл.).

Овочі та баштан­ні культури є незамін. продуктом харчува­н­ня, сировиною для пере­робки (заморожува­н­ня, суші­н­ня, консервува­н­ня). Традиц. способом зберіга­н­ня овоч. продукції є виготовле­н­ня овоч. консервів, соків, мусів, смузі, соусів, пюре, кетчупів, паст тощо. Консервні під­приємства роз­міщені по всій тер. Україні, але найбільші потужності зосереджені в кількох областях: Закарп. (8,5 % від усієї випущеної консервації в натурал. ви­гляді), Микол. (9 %), Одес. (13 %), Черкас. та Херсон. (обидві — по 22 %). У цих областях випускається майже 70 % всієї консервації. Лідерами на вітчизн. ринку залишаються торг. марки «Верес», «Чумак», «Господарочка», «Sandora» і «Ніжин» (див. також Консервна промисловість). Є чимало невеликих пере­роб. вироб-в чи цехів агропід­приємств у всіх регіонах України. Ці під­приємства працюють як бізнес, укладаючи партнер. угоди з по­стачальниками сировини та з реалізаторами готової продукції. Проте, тенденція у структурі асортименту продукції пере­роб. під­приємств змінюється у напрямку збільше­н­ня виробництва овоч. концентратів, нових продуктів, продукції у великому або спец. пакуван­ні для сфери HoReCa. Зростаючу роль у галузі О. ві­ді­грає пере­робле­н­ня та зберіга­н­ня овочів шляхом пром. суші­н­ня. Такий процес впроваджується з метою диверсифікації виробництва та під­вище­н­ня його ефективності, адже дає можливість скоротити витрати продукції 2-го та 3-го класів, якої в урожаї може бути до 30 %. У 2021 частка сушених овочів на ринках таких країн ЄС, як Болгарія, Хорватія та Угорщина, становила 10, 12 та 15 % від­повід­но. Хоча варто за­значити, що в цих країнах є давні традиції суші­н­ня солодкого перцю та виготовле­н­ня різних кулінар. сумішей із ним у складі. В Україні ж така справа лише започатковується, зʼявляються поодинокі виробники, які беруться за суші­н­ня овочів. Сушені овочі, зокрема цибуля, петрушка, морква, па­прика, баклажани, томати, картопля та часник, потрібні виробникам продуктів швидкого приготува­н­ня (супів, каш, різних соусів тощо), консерв. заводам, кафе та ресторанам, закладам пенітенціар. системи та військ. під­роз­ділам під час веде­н­ня бо­йових дій у польових умовах або в морі, різноманіт. мандрівникам та людям, які знаходяться в екс­педиціях. Окрім того, зберігати овочі свіжими, за­звичай, можна не більше пів­року, далі потрібно пере­робляти. Однак в Україні під­приємств, що спеціалізуються на сушін­ні овочів, майже немає — насамперед через високу вартість газу та електро­енергії. Вільну нішу заповнюють такі по­стачальники, як микол. фірма «ЛК Трейдер Україна»: сушені цибулю та моркву вони завозять з Узбеки­стану, а в остан­ні роки — з Китаю. Виробників устаткува­н­ня для суші­н­ня харч. продуктів в Україні також мало, і вони здебільшого зорієнтовані на побут. сектор. Для пром. суші­н­ня овоч. продукції виробляють лише окремі машини, що не забезпечують повні технол. лінії. Нині є принаймні декілька компаній в Україні, що заявили про свої плани щодо спорудже­н­ня заводів із суші­н­ня овоч. продукції, — це «Рос­ток-С», «Вітео» і ще один проект за участі компанії «Грін Тім». За інформацією Департаменту агро­пром. роз­витку Херсон. обл­держ­адміністрації, на Херсонщині нараховується 52 сховища для зберіга­н­ня картоплі, овочів та фруктів, ємність яких складає 175,5 тис. т, з них картопле­сховища заг. ємністю 8,6 тис. т, фрукто­сховища — 14,9 тис. т та овоче­­сховища — 152,0 тис. т. Восени 2021 закладено на зберіга­н­ня в сховища 65,8 тис. т овочів, 0,4 тис. т картоплі та 13,0 тис. т фруктів. Однією з провід. компаній зі зберіга­н­ня овочів не лише у Херсон. обл., а й в Україні є ТОВ «Грін Тім», що інтегроване з ПрАТ «Дні­провська перлина»: обробляє 1200 га земель, з них 455 га — на зрошен­ні, на них пере­важно вирощують овочі. Профіл. культурою для компанії є цибуля. Але також тут вирощують моркву, гарбуз, різні сорти капусти, часник. Власне вирощува­н­ня надає сут­тєві пере­ваги для створе­н­ня довго­строк. проектів для досягне­н­ня стратег. цілей: викори­ста­н­ня та під­готовка якіс. насін­нєвого матеріалу; за­провадже­н­ня спіл. технологій; сприятл. умови для за­провадже­н­ня Системи упр. якістю; під­готовка кваліфіков. кадрів із практ. досві­дом роботи; можливість нарощува­н­ня обсягів продукції високої якості; збільше­н­ня обсягів екс­порту. Укр. ринок заморож. овочів насичений пере­важно продукцією польс. походже­н­ня. Проте, вітчизн. виробники виготовляють окремі види овоч. продукції швидкого заморожува­н­ня, формуючи її логіст. ланцюги. Так, зокрема, на замовле­н­ня торг. мережі «АТБ» під торг. маркою «Своя лінія» під­приємство ТОВ «ТД Агр­охолод-логістика та склад» виготовляє порційні овоч. суміші швидкого заморожува­н­ня із цвітної та брюс­сел. капусти, моркви, зеленого горошку тощо, при­значені пере­важно для швидкого приготува­н­ня їжі. ТОВ «АРТІ» (Харків) — провід­не укр. під­приємство, що має вертикал.-інтегров. ком­плекс із виробництва заморож. продукції й спеціалізується на вирощуван­ні капуст. культур: броколі, цвітної та романеско, а також малини. За даними Укр. асоц. бізнесу та торгівлі (UBTA), овочі за­ймають всього 0,5 % в укр. аграр. екс­порті. На світ. ринку укр. овочами торгують 400 екс­портерів. 2021 обсяг екс­порту овочів склав 297 млн т на суму 115 млн дол., а імпорт сягнув найвищої по­значки за ос­тан­нє десятилі­т­тя — 292 млн т на суму 333 млн дол. і пере­вищив екс­порт у грош. еквіваленті більше ніж удвічі (негативне сальдо 218 млн дол.). За під­сумками 2021 Україна екс­портувала консервов. томатів на 5,5 млн дол. Найбільшим імпортером консервов. томатів і томат. паст з України є ЄС, куди поперед. року від­вантажили 75 % від усього обсягу екс­порту. На­ступ. найбільший регіон-покупець — Азія (14,5 % усіх по­стачань з України). Ринок ЄС є пер­спектив. напрямом для екс­порту укр. овочів. В екс­порті Групи 07 до ЄС значну вагу традиційно за­ймають овочі: бобові сушені (горох, квасоля) — 40 млн дол., або 7,1 тис. т (1,7 % від заг. по­ставок цього виду продукції до ЄС з ін. країн); свіжі помідори — 5,5 млн дол., або 0,6 тис. т (бл. 1 %); свіжі огірки — 27 млн дол., або 2,3 тис. т (бл. 4 %); цибуля та свіжий часник — 6,5 млн дол., або 34,1 тис. т (2,3 %); заморож. овочі — 31 млн дол., або 3 тис. т (бл. 1 %); свіжі гриби — 38 млн дол., або 0,6 тис. т (3,2 %). Найбільші споживачі продукції укр. О. — країни ЄС (Польща, Німеч­чина, Литва, Латвія) та Велика Британія. Остан. часом значно збільшилися по­ставки до ЄС свіжих теплич. овочів. Так, 2021 екс­порт свіжих огірків зріс у 2,5 рази, помідорів — у 1,6 рази. Також вітчизн. виробники почали екс­портувати нові групи товарів: кабачки, баклажани, перець, тощо. Вітчизн. виробники поки не вичерпують обсяг перед­бачених тариф. квот: по­ставки часнику 2021 становили 9,8 % від обсягу тариф. квоти (500 т/рік), цукр. кукурудзи — 0,8 % (1500 т/рік), консервов. грибів (печериці, шампінь­йони) — лише 0,07 % (100 т/рік). Тобто існує знач. потенціал для нарощува­н­ня обсягів без­мит. по­ставок цих продуктів до ЄС. 2021 екс­порт овочів здійснювали до 96-ти країн. Осн. імпортери — Європа (72,5 %), країни Євразій. екон. союзу (11,2 %), Близького Сходу (8,6 %) та Азії (2,9 %). У товар. структурі екс­порту овочів пере­важають томати (приготовані або консервовані), овочі без томатів (заморожені, сушені, приготовані або консервовані), овочі без томатів (свіжі або охолоджені), овочі бобові, томати (свіжі або охолоджені), цибуля, ін. цибулині овочі. До категорії «консервовані томати» входить томатна паста, частка котрої в структурі даної товар. групи сягає майже 99 %, решта — консервов. томати без оцту. За даними Держ. служби статистики України, за січень–вересень 2021 пюре та томат. консервов. пасти було виготовлено 91,3 тис. т, що на 3,4 % більше, ніж за аналог. період поперед. року; томатів консервованих цілих або шматочками без оцту — 451 т (на 7,3 % більше). Причому, до 2014 значна частина продукції надходила саме до країн СНД — 94–97 % усіх по­стачань. Проте, укр. екс­портери консервов. томатів і паст диверсифікували торг. потоки, спрямувавши вектор торгівлі на європ. ринок. 2014 частка країн ЄС і СНД в екс­порті томат. паст з України була майже однаковою — 48 і 50 % від­повід­но, а вже від 2015 обсяг екс­порту до ЄС почав стабільно зро­стати, витіснивши країни СНД. Таким чином, за остан­ні 5 р. екс­порт консервов. томатів і паст до країн ЄС зріс у понад 2,5 рази. Найбільшими імпортерами укр. томат. виробів 2021 серед країн ЄС стали Польща (65 %), Німеч­чина (14 %), Австрія (6 %), Чехія (5 %) та Латвія (3 %). В екс­порті заморож., сушених і приготованих овочів, за даними UBTА, Україна посідає 39-е м. Найбільшими покупцями укр. овочів цієї групи стали країни ЄС (37,1 %), Білорусь (23,8 %), Синґапур (9,6 %) і Молдова (8,6 %). За остан­ні 10 р. найбільше Україна виручила коштів 2011 — 97 млн дол., у подальші роки екс­порт знижувався і 2021 становив 30 млн дол. Домінант. товаром для даної групи залишилися сушені й лущені бобові овочі (пере­важно горох). Серед світ. екс­порту свіжих і охолодж. овочів Україна посідає 46-е м., осн. покупцем віт­чизн. продукції є країни ЄС (72,2 %). Тенденція до зниже­н­ня екс­порту прослідковується й у продажі свіжих овочів. Так, 2011 Україна екс­портувала їх на суму 24 млн дол., нині ця цифра знизилася до 15 млн дол. За даними Держ. мит. служби України, у 1-му пів­річ­чі 2021 Україна екс­портувала 3 тис. т заморож. овочів — удвічі більше в порівнян­ні з обсягом за аналог. період поперед. року, у грош. еквіваленті екс­порт склав 2,8 млн дол. (на 75 % більше від показника за січень–червень 2020). Найбільше укр. заморож. овочів у цей період купували Польща (1,1 млн дол.), Білорусь (837,8 тис. дол.) та Німеч­чина (284,7 тис. дол.). В екс­порті томатів, за даними UBTА, Україна посідає 33-є м., серед найбільших споживачів укр. томатів цієї групи — країни ЄС (54,3 %), Білорусь (21,2 %), Молдова (23,9 %). За остан­ні 10 р. найбільше Україна екс­портувала 2011 — на суму 37 млн дол., у подальші роки по­ставки знижувалися і 2021 становили 5 млн дол. Через скороче­н­ня виробництва з кожним роком Україна нарощує імпорт томатів. Так, 2021 імпорт теплич. томатів зріс на 21 % і становив рекордні 86,7 тис. т. Туреч­чина у цьому ж році по­ставила в Україну 68,6 тис. т теплич. томатів (79 % від усіх екс­портованих в Україну томатів). Роком раніше питома вага Туреч­чини сягала 90 %. У 2021 значно збільшив обсяги імпорту до України Іран, по­ставляючи продукцію через Азербайджан (у понад 8 р.). В екс­порті цибулин. овочів, за даними UBTА, Україна посідає 37-е м. Найбільшими покупцями цієї групи стали країни ЄС (48 %), Ірак (14,4 %), Туреч­чина, Банґладеш (по 9,3 %). За остан­ні 10 р. найбільше Україна виручила коштів 2013 — 7 млн дол., у подальші роки екс­порт знижувався (2016 — 6 млн дол.) і тримається при­близно на одному рівні. 2020–21 Україна наростила обсяги та роз­ширила гео­графію екс­порту ріпчастої цибулі: на зовн. ринки по­ставлено понад 34,1 тис. т цибулі на суму 6,5 млн дол. — найбільший обсяг екс­порту за остан­ні 8 сезонів. Поперед. сезону ціна на цибулю в Україні залишалася на рекордно низькому рівні — бл. 0,09 дол./кг, при тому, що ціни в ЄС були значно вищими. Україна залишалася країною з найнижчою ціною цибулі в світі весь сезон, проте, певним позитивом можна на­звати сут­тєве роз­шире­н­ня гео­графії екс­порту укр. цибулі в сезоні 2020–21 (більш ніж половину продукції було по­ставлено до країн ЄС, осн. обсяги цибулі екс­портовано до Румунії — понад 40 %, по бл. 18 % — до країн Близького Сходу та СНД). В остан­ні роки під­готовлено низку законодав. пропозицій до Законів України «Про охорону прав на сорти рослин» та «Про насі­н­ня і садивний матеріал» стосовно організації процесу сертифікації насі­н­ня, налагодже­н­ня контролю на ринку насі­н­ня, внесено законодавчі пропозиції щодо регулюва­н­ня орган. овоч. ринку, під­готовлено законодавчі пропозиції «Про створе­н­ня сприятливих умов для роз­витку аграрної науки в системі НААН України», низку нац. про­грам і концепцій роз­витку галузі О., а також регіон. комплекс. про­грам. 2 грудня 2021 ріше­н­ням КМ України прийнято по­станову «Про внесе­н­ня змін до Порядку проведе­н­ня сертифікації, видачі та скасува­н­ня сертифікатів на насі­н­ня та/або садивний матеріал», що упорядковує процедуру сертифікації насі­н­ня від­повід­но до між­нар. вимог. Цей документ врегульовує роз­біжності, що виникають під час проведе­н­ня сертифікації насі­н­ня, спрощує процедуру сертифікації, знижує фінанс. навантаже­н­ня на субʼєк­тів господарюва­н­ня та забезпечує наявність на ринку насі­н­ня високої якості. Від­повід­но до Держ. цільової про­грами роз­витку овочівництва на період до 2025 перед­бачено довести обсяги виробництва овочево-баштан. продукції до 15,3 млн т, виходячи з фізіологічно об­ґрунтов. норм спожива­н­ня, та збільшити обсяги екс­порту до 1,5 млн т. У роз­витку вітчизн. О. значну роль ві­діграли вчені: Р. Шредер — добір стійких, високо­врожай. сортів овоч. рослин та їx сорт. технології; М. Ритов — автор фундам. книг з О., зокрема «Руководство к огородничеству» (С.-Пе­тер­бург, 1897–99, вып. 1–3), «Огородничество в защищен­ном грунте» (Петро­град), «Общее огородничество» (Москва; обидві — 1914); В. Едельштейн — засн. наук. школи О., автор під­ручника «Овощеводство» (Москва, 1944) i багатьох навч. посібників; М. Вавилов — роз­робив теор. основи генетики i селекції, встановив центри походже­н­ня овоч. рослин. Вагомий внесок у роз­виток О. в Україні як науки здійснили вчені-овочівники: П. Білецький — роз­робив методику дослідж. овоч. рослин; П. Сокол — автор низки праць з питань О., зокрема кн. «Улучшение качества продукции овощных и бахчевых культур» (Москва, 1978); Ф. Ткаченко — досліджував роз­виток селекції та насін­ництва овоч. і баштан. культур в Україні. У свій час у галузі О. плідно працювали: О. Барабаш, О. Болотських, В. Васецький, В. Гончаренко, Т. Горова, О. Жук, В. Лихацький, М. Молоцький, Ф. Онищенко, З. Сич, В. Тимченко, Л. Ходєєва, Л. Шульгіна. Нині успішно працюють ві­домі вчені, зокрема О. Вітанов, С. Вдовенко, О. Куц, О. Самовол, О. Улянич, Г. Яровий. Серед вид. в Україні, що висвітлюють пита­н­ня О. від­критого й закритого ґрунту, — наук.-популярні («Дім, сад, город», «Овочівництво», «Овочі і фрукти», «Плантатор», «Фермер», «Пропозиція»), наукові («Вісник аграрної науки», «Овочівництво і баштан­ництво», «Агрохімія і ґрунто­знавство», «Зернові культури», «Агроінком», «Аграрна економіка»). Заклади вищої освіти, що готують фахівців галузі: Нац. університет біо­ресурсів і природокористува­н­ня України (див. Аграрний університет Національний), Львівський національний університет ветеринарної медицини та біо­технологій ім. С. Ґжицького, Сумський національний аграрний університет, Таврійський державний агротехнологічний університет ім. Д. Моторного, Білоцерк. аграр. університет (див. Білоцерківський державний аграрний університет), Держ. біо­технол. університет (Харків), Миколаївський національний аграрний університет, Полтавська державна аграрна академія, Дні­пров. аграрно-екон. університет (див. Дні­пропетровський державний аграрний університет), Вінн. аграр. університет (див. Він­ницький державний аграрний університет). Див. також Овочеві культури, Овочі.