Огієнко-Оллів’є Лілія Олександрівна

ОГІЄ́НКО-ОЛЛІВ’Є́ Лілія Олександрівна (25. 11. 1946, Луцьк) — кінорежисер-документаліст, актриса. Член НСКінУ та Франц. спілки авторів мас-медіа. Закін. ВДІК (Москва, 1971), аспірантуру при Інституті історії мистецтв АН СРСР (Ленінград, нині С.-Пе­тербург, 1975). Відтоді працювала ред. на «Укркінохроніці» (зокрема була спів­автором сценарію докум. стрічки «Маланчине весілля», 1979, реж. О. Коваль), водночас викладала в Інституті театр. мистецтва (обидва — Київ). Від 1981 — у Франції. О.-О. — реж. д/ф «Літні ночі» (1988, про фестиваль Ґ. Кремера), «Сховище» (1989–90, про УГКЦ, срібний приз фестивалю істор. фільму, 1989, Франція; фільм оци­фровано й опубл. з нагоди 25-річчя виходу УГКЦ з підпілля), «Позашлюбні діти А. Веберна» (1993, про композиторів-авангардистів С. Губайдуліну і В. Сильвестрова; гол. приз фестивалю в музеї «Лувр» у Парижі, спец. приз журі Мкф у Берліні, приз «За свободу творчого вислову» Мкф у Монреалі, Канада). Знялася у стрічках: «Дворянське гніздо» (княжна Гагаріна, 1969, реж. А. Кончаловсь­кий, «Мосфільм»), «Полювання на метеликів» (Елен, 1992, реж. О. Іоселіані, Франція) та ін. Активно пропагує укр. кіно за кордоном.

Рекомендована література

1. Левченко О. Лілія Оллів’є-Огієнко. Освідчення в любові // Кіно-Театр. 1996. № 1.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю