ОДЕ́СЬКА ОБОРО́Н­НА ОПЕРА́ЦІЯ 1941. Проведена 5 серпня — 16 жовтня 1941 військами Приморської армії (командувач — генерал-лейтенант Г. Сазонов, від 5 жовтня — генерал-майор І. Петров) за участі частини сил Чорноморського флоту та народного ополче­н­ня Одеси. 5 серпня від­повід­но до директиви Ставки Верховного Головнокомандува­н­ня зʼ­єд­на­н­ня Приморської армії (25-а Чапаєвська та 95-а стрілецька дивізії, 2-а кавалерійська дивізія) почали від­хід до Одеси. 13 серпня із від­ступом військ Пів­ден­ного фронту місто було повністю від­різане із суші противником. 19 серпня війська, задіяні в обороні Одеси (Приморська армія зі сформованою в Одесі 421-ю стрілецькою дивізією, полком прикордон­ників, 2-ма полками морської піхоти та кількома загонами моряків, сили Одеської військово-морської бази; загалом 34,5 тис. осіб, 303 гармати, 2 танки, 19 літаків) обʼ­єд­нано в Одеський оборон­ний район (О. о. р.) під командува­н­ням контр-адмірала Г. Жукова. Одеський оборон­ний район поділено на західний, східний і пів­ден­ний сектори оборони та під­порядковано командуван­ню Чорноморського флоту. До інженерного обладна­н­ня оборон­них рубежів та позицій залучено до 100 тис. одеситів. Під­приємства міста випускали військову продукцію, зокрема обладнали та озброїли 55 броньованих тракторів, випустили 1200 мінометів малих калібрів. Дії Одеського оборон­ного ра­йону під­тримували кораблі та авіація Чорноморського флоту. 16 вересня його склад поповнили 157-а стрілецька дивізія і частини під­силе­н­ня (19,5 тис. осіб, 102 гармати, 40 танків). Загалом до Одеси наді­йшло 911 транс­порт­них суден із поповне­н­ням і військовим майном, під час зворотних рейсів вони евакуювали поранених і цивільного населе­н­ня. На час заверше­н­ня операції в Одеському оборон­ному ра­йоні налічувалося 86 тис. осіб. Для захопле­н­ня Одеси противник виділив румунську 4-у армію (станом на 20 серпня — 17 дивізій і 7 бригад), що забезпечило йому пере­вагу в людях у 5 разів та абсолютну пере­вагу в танках і літаках, однак подолати опір оборонців Одеси не вдалося. Війська Одеського оборон­ного ра­йону не раз здійснювали контратаки й контр­удари по противнику, особливо вдалим був комбінований удар 22 вересня в східному секторі оборони, що вирізнявся організацією вдалої взаємодії повітряних і морських десантів у тилу противника, на­ступу стрілецьких зʼ­єд­нань із фронту та активної вогневої під­тримки кораблів і авіації флоту. Через погірше­н­ня ситуації та оточе­н­ня значних сил Пів­ден­ного фронту, за­гроз­ливе становище радянських військ у Криму Ставка Верховного Головнокомандува­н­ня ухвалила ріше­н­ня про евакуацію захисників Одеси. Виконуючи його, Чорноморський флот 1–16 жовтня провів спеціальну операцію. Основні сили Одеського оборон­ного ра­йону приховано залишили позиції і завантажилися на кораблі з 23-ї години 15 жовтня до 3-ї години 16 жовтня, арʼєргардні частини та під­роз­діли — до 5-ї години 16 жовтня. Усього еваку­йовано 86 тис. військових, 15 тис. цивільних, близько 1 тис. машин, 500 гармат, 14 танків, 163 трактори, 3,5 тис. коней, 25 тис. тонн вантажу. Втрати радянської сторони склали 41 268 осіб (з них 16 578 загиблими, 24 690 пораненими), румунської 4-ї армії — понад 90 тис. осіб.