Одеський національний технологічний університет

Визначення і загальна характеристика

ОДЕ́СЬКИЙ НАЦІОНА́ЛЬНИЙ ТЕХНОЛОГІ́ЧНИЙ УНІВЕРСИТЕ́Т

Засн. 1902 як Одес. школа борошномелів, від 1909 — млино-тех. училище, від 1922 — технікум, від 1928 — політехнікум технології зерна і борошна, від 1929 — інститут технології зерна і борошна (1931–35 на його базі функціонував мех.-технол. навч.-вироб. комбінат), від 1939 — інститут інж. борошномел. промисловості та елеватор. господарства, від 1970 — технол. інститут харчової промисловості ім. М. Ломоносова, від 1994 — держ., від 2003 — нац. академія харч. технологій, від 2021 — сучасна назва. У структурі Університету — 10 факультетів (технології зерна і зерн. бізнесу; технології та товарознавства харч. продуктів і продовол. бізнесу; технології вина та турист. бізнесу; інновац. технологій харчування і ресторанно-готел. бізнесу; автоматизації та робототехніки; економіки, бізнесу і контролю; менедж­менту, маркетингу і логістики; нафти, газу та екології; комп’ютер. інженерії, програмування та кіберзахисту; низькотемператур. техніки та інж. механіки). Діють коледжі: тех.; механіко-технол.; нафтогаз. технологій, інженерії та інфраструктури сервісу; пром. автоматики та інформ. технологій. Навч.-вихов. процес забезпечують 37 каф., на яких працюють 500 осіб, серед них — 92 д-ри, проф. та 306 канд. н., доц. В Університеті на денній формі (без урахування коледжів) навч. 3079 студентів. Серед відомих учених — Ю. Ґінзбурґ, М. Дудкін, М. Захаров (1989–2003 — ректор), Ю. Лунц, Г. Терещенко. Наукові дослідження: технол. процеси для харч. і зерноперероб. галузей АПК; розроблення нових видів харч. продуктів із нетрадиц. сировини; технології отримання безпеч. харч. продуктів та визначення критеріїв їхньої оцінки; створення нового високо­ефектив. обладнання, автоматизація вироб. процесів харч. і зерноперероб. вироб-в; екон. проблеми діяльності вироб-в АПК у ринк. умовах; створення нових енергоощад. циклів, схем і конструкцій холодил. та кріоген. обладнання, систем кондиціювання; розроблення високонадій. та енергетично ефектив. абсорбцій. холодил. приладів різного призначення; моделювання термодинам. властивостей та створення багатокомпонент. робочих тіл для дросел. систем охолодження. Наук. школи: теорія і практика фіз.-хім. та біотехнол. модифікації природ. сполук, їх комплексів, сировини та продуктів харчування (кер. Л. Капрельянц, Н. Черно), розроблення нових ресурсоощад. технологій виробництва хлібопродуктів і кондитер. виробів (К. Іоргачова), наук. основи та енергоощадні технології виробництва комбікорм. продукції (Б. Єгоров), теорія і практика створення нових технологій харч. продуктів (Л. Винникова, А. Безусов), теорія і техніка комбінов. макро-, мікро- та наномасштаб. процесів переносу в технол. системах (О. Бурдо), теорія і технологія процесів первин. оброб­лення харч. сировини і сушіння рослин. сировини та харч. продуктів (О. Гапонюк, Г. Станкевич), моделювання та оптимал. керування технол. процесами зберігання та перероблення с.-г. сировини (В. Хобін), вивчення фіз.-хім., тех. та експлуатац. характеристик нових функціонал. матеріалів і покриттів та розроблення технології їх виготовлення (С. Федосов, О. Сергєєва), забезпечення функціонування та розвитку системи екон. безпеки держави й суб’єктів госп. діяльності (О. Павлов), кріогенні технології виробництва рідких газів (В. Бондаренко, Ю. Симоненко), теплообмінні апарати охолоджувал. систем та конденсатор. відділень холодил. установок (А. Лагутін), тепломасообмінна апаратура для енергет., холодил. і кріоген. систем (О. Дорошенко), моделювання та прогнозування теплофіз. властивостей речовин та матеріалів, вивчення теплофіз. властивостей речовин і нанофлюїдів (В. Желєзний, В. Мазур), інтелектуал. та інформ.-аналіт. технології, інтегр. системи баз даних у сфері інфокомунікацій (Н. Князєва), багатофакторна багатокритеріал. оптимізація просторово-часової структури інформ. мереж (Г. Гайворонська). Є наук.-тех. бібліотека (створ. 1902) та музей історії закладу (від 1973). Видає «Наукові праці» (від 1937), ж. «Холодильна техніка і технології» (від 1965), «Зернові продукти і комбікорми» (від 1997), «Proceedings of the International Geometry Cen­ter» (від 2004), «Харчова наука і технологія» (від 2007), «Автоматизація технологічних i бізнес-процесів», «Економіка харчової промисловості» (обидва — від 2008). Соц. база: 9 корпусів, 8 гуртожитків, спорт. комплекс, санаторій, бази відпочинку. 2012 до закладу приєднано Одеську державну академію холоду (нині Інститут холоду, кріотехнологій та екоенергетики ім. В. Мартиновського). Перший дир. — В. Кнаббе, від 2003 ректор — Б. Єгоров.

Завантажити статтю